ШИЛОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
зашили́ти «засилити» (нитку)
результат видозміни форми засили́ти від [силя́ти] «низати», зближеної з ши́ло (щоб затягти нитку в суцільний твердий предмет, спочатку роблять отвір шилом);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| засили́ти «низати» | російська |
| ши́ло (щоб затягти нитку в суцільний твердий предмет, спочатку роблять отвір шилом) | російська |
| силя́ти | російська |
прошели́ти «просунути крізь отвір»
результат видозміни форми просили́ти «тс.», зближеної з ши́ло;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| просили́ти «тс.» | українська |
| ши́ло | українська |
шелюга́ «верба гостролиста, Salix acutifolia Willd.; верба попеляста, Salix cinerea L.» (бот.)
зближувалося з болг. ши́ле «ягня», схв. шѝљег «молодий баран» (Moszyński PZJP 35, проти Фасмер–Трубачев IV 427, оскільки ці слова запозичено з албанської мови);
можливо, суфіксальне утворення від псл. *šel- «верба», спорідненого з індоєвропейською (індоєвропейсько-уральською) назвою для верби, пор. лат. salix, двн. salaha, сірл. seіl, далі фін. salava, мар. šol, yг. szil «верба» (див., однак, сумніви – Фасмер IV 427);
не зовсім ясне;
р. ше́лю́га, бр. [сі́ляга] «рід верби», п. [szelożnik] «калюжниця болотна, Caltha palustris»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
желюжи́на
«верба гостролиста»
(бот.)
шевлю́г
ше́лега
ше́люг
«тс.»
(бот.)
шелюги́
«верба гостролиста»
(мн.)(бот.)
шелюгува́ти
«засаджувати шелюгою»
шелюжи́на
«гілка шелюги, прут із шелюги»
ши́лаг
«тс.»
(бот.)
ши́лега
«верба гостролиста»
(бот.)
шилюга
«верба попеляста, Salix cinerea L.»
(бот.)
ши́ля́га
«тс. ЛПол; верба попеляста Нед»
шілілюжок
«верба розмаринолиста, Salix rosmarinifolia L.»
(бот.)
шілюжок
«верба повзуча, Salix repens L.»
(бот.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сі́ляга «рід верби» | білоруська |
| ши́ле «ягня» | болгарська |
| salaha | давньоверхньонімецька |
| salix | латинська |
| šol | марійська |
| szelożnik «калюжниця болотна, Caltha palustris» | польська |
| *šel- «верба» | праслов’янська |
| ше́лю́га | російська |
| шѝљег «молодий баран» | сербохорватська |
| seіl | середньоірландська |
| salava | фінська |
| szil «верба» (див., однак, сумніви -- Фасмер IV 427) | ? |
ши́льник «молодильник, Isoëtes L.; [частуха подорожникова, Alisma plantago-aquatica L.; китятки чубаті, Po-lygala comosa Schk. Mak]» (бот.)
назва мотивується загостреною шилоподібною формою листя;
утворення, похідне від ши́ло;
р. [ши́льник] «молодильник; частуха»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ши́ло | ? |
| ши́льник «молодильник; частуха» | ? |
ши́ти «скріплювати, з’єднувати ниткою за допомогою голки частини чого-небудь (тканини, шкіри і т. ін.)»
псл. šiti (‹ *si̯ū-);
споріднене з лит. siū́ti «шити», лтс. šūt «тс.», прус. schumeno «дратва», schutuan «нитки», schuwikis «швець», дінд. sīˊvуati «шиє», sуūman «шов, зв’язок», ос. xuyun «шити», гр. ϰασσύω «латаю, шевцюю» (атт. ϰανν-), ϰάσσῡμα «латання», лат. suō «шию, зшиваю», гот. siujan «шити», двн. siuwan «тс.», хет. šum(m)anza «мотузок»;
іє. *si̯ū- «зшивати (шкіру)»;
р. шить, бр. шыць, др. шити, п. szyć, ч. šíti, слц. šit’, вл. šić, нл. šyś, полаб. saidlü (‹ *šidlo) «шило», болг. ши́я «шию», м. шие «шиє», схв. ши̏ти, слн. šíti;
Фонетичні та словотвірні варіанти
впро́шив
«за допомогою прошивання»
(присл.)
зо́-шит
зшилити
«вип’ятити, стиснувши в одну точку»
(губи)
зши́ток
о́бшивка
обшивня́
«рід човна»
о́бшийка
«облямівка, кайма; комір»
обшиття́
перешиття́
підо́шва
підошо́вний
пі́шва
піше́вка
пі́шивка
пошиття́
при́шви
(мн.; одн. при́шва)
приши́вка
«малий комір чоловічої сорочки»
пришиття́
про́шва
прошива́льний
прошива́льник
про́шивень
проши́вка
«прошиття»
про́шивка
«вишитий комір СУМ; малий комір чоловічої сорочки; облямівка, кайма Нед»
прошивни́й
проши́тво
«смужки як прикраси на підборах жіночих чобіт»
прошиття́
шийба́
«шиття»
шийкий
«пронизливий»
ши́ло
ши́луватий
«такий, що звужується до кінця, як шило»
ши́ль-ник
«той, що виробляє шила»
ши́ль-ник
«Anobium»
(ент.)
шильцьова́тий
«такий, що має форму шила»
шильча́стий
«подібний до шила»
шитво́
ши́тися
шиті́нка
«шиття і вишивання»
ши́тінки
«шиття; візерунки»
ши́тки
«шиття, вишивання»
шиток
«робота, пов’язана з шиттям; знаряддя до шиття»
шиття́
шитьба́
«шиття; шов»
ші́ло
«ніж, яким колють свиней; колодій»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ϰανν- | аттічний |
| шыць | білоруська |
| ши́я «шию» | болгарська |
| šić | верхньолужицька |
| siujan «шити» | готська |
| ϰασσύω «латаю, шевцюю» (атт. ϰανν-) | грецька |
| ϰάσσῡμα «латання» | грецька |
| siuwan «тс.» | давньоверхньонімецька |
| sīˊvуati «шиє» | давньоіндійська |
| sуūman «шов, зв’язок» | давньоіндійська |
| шити | давньоруська |
| *si̯ū- «зшивати (шкіру)» | індоєвропейська |
| suō «шию, зшиваю» | латинська |
| šūt «тс.» | латиська |
| siū́ti «шити» | литовська |
| шие «шиє» | македонська |
| šyś | нижньолужицька |
| xuyun «шити» | осетинська |
| saidlü «шило» (‹ *šidlo) | полабська |
| *šidlo | полабська |
| szyć | польська |
| šiti (‹ *si̯ū-) | праслов’янська |
| *si̯ū- | праслов’янська |
| schumeno «дратва» | прусська |
| schutuan «нитки» | прусська |
| schuwikis «швець» | прусська |
| шить | російська |
| ти | сербохорватська |
| šit' | словацька |
| šíti | словенська |
| šum(m)anza «мотузок» | хетська |
| šíti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України