ШИКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ши́кати «вимовляти звук шш (зокрема, закликаючи до тиші)»
звуконаслідувальне утворення від вигуку шш, вживаного для заклику до тиші або для відстрашування, відганяння тощо;
до словотвору пор. си́кати, ри́кати і под;
р. ши́кать «тс.», бр. шы́каць «шепотіти, шушукати; шикати; видавати звук шш», м. шика «сильно тече (про воду, кров); кричить шш, спонукаючи до тиші», схв. ши́кати «заколисувати дитину; бити джерелом, бризкати; сичати (про гусей, змій тощо)»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шы́каць «шепотіти, шушукати; шикати; видавати звук шш» | білоруська |
| шика «сильно тече (про воду, кров); кричить шш, спонукаючи до тиші» | македонська |
| ши́кать «тс.» | російська |
| ши́кати «заколисувати дитину; бити джерелом, бризкати; сичати (про гусей, змій тощо)» | сербохорватська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України