ШИК — ЕТИМОЛОГІЯ

шик «блиск, показна вишуканість»

запозичення з французької мови;
фр. chic «форма, стан» походить з німецької мови;
н. Schick «лад, порядок»;
р. шик, бр. шык, п. szyk, ч. chic, šik, болг. м. шик, схв. ши̏к, слн. šík «шик, шикарний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шика́рний
шико́вний «спритний, меткий, вправний, умілий; доречний, пристойний»
шикува́ти «хизуватися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шык білоруська
шик болгарська
шик македонська
Schick «лад, порядок» німецька
szyk польська
шик російська
ши̏к сербохорватська
šík «шик, шикарний» словенська
chic «форма, стан» французька
chic чеська
šik чеська

шик «стрій»

запозичене з німецької мови, можливо, за польським посередництвом;
н. ст. Schick «форма, стан; лад, порядок» пов’язане зі schicken «готувати, упорядковувати», (gе)-schehen «траплятися, ставатися», свн. schëhen «поспішати» (‹ двн. scëhan «блукати, мандрувати»), пгерм. *skē˘h-, що споріднене з псл. skokъ, skakati, укр. скік, скака́ти, ско́чити;
бр. заст. шык «стрій, лад», п. szyk, ч. заст. šik «стрій, ряд; шеренга», слц. šík «ряд», вл. šik «спритність; стрій; шик», нл. šyk «спритність, здібність, майстерність»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шикува́льник «розпорядник»
шикува́ти «ставити в лави»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шык «стрій, лад» (заст.) білоруська
šik «спритність; стрій; шик» верхньолужицька
scëhan «блукати, мандрувати» давньоверхньонімецька
šyk «спритність, здібність, майстерність» нижньолужицька
Schick «форма, стан; лад, порядок» (ст.) німецька
schicken «готувати, упорядковувати» німецька
(gе)-schehen «траплятися, ставатися» німецька
szyk польська
*skē˘h- прагерманська
skokъ праслов’янська
skakati праслов’янська
schëhen «поспішати» (‹ двн. scëhan «блукати, мандрувати») середньоверхньнімецька
šík «ряд» словацька
скік українська
скака́ти українська
ско́чити українська
šik «стрій, ряд; шеренга» (заст.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України