ШИЙКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ши́я «частина тіла людини і більшості тварин, що з’єднує голову з тулубом»
псл. šija;
не зовсім ясне, певних позаслов’янських відповідників не має;
можливо, праслов’янський новотвір, похідний від šiti, укр. ши́ти (як семантичну паралель пор. в’яз, в’я́зи (анат.), що пов’язується з в’яза́ти);
може розглядатися також як слово субстратного походження (зокрема, фіно-угорського, пор. мар. šüj, šü «шия» з його відповідниками – фін. sepä, саам. čæve, комі сьылі, хант. säwǝl, манс. sǝp «тс.», морд. s’iv’e «комір»);
малоймовірні пов’язання з лат. sinus (-ūs) «вигин; затока; живіт, лоно», алб. ǵį (ǵiri) «груди, перса» (Wiedemann BB 27, 261), лит. skujà «шишка» (Brückner 560);
р. ше́я, бр. шы́я, др. шия, п. szyja, ч. šíje, слц. вл. šija, нл. šyja, болг. ши́я, м. шиja, схв. ши̏ja, слн. šíja, стсл. шиа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заши́йний
заши́йник
«потиличник»
заши́йок
наше́йник
наше́льник
наши́йник
«ошийник; нашийний ланцюжок»
наши́йниця
«намисто»
наши́йок
«краватка»
наши́льник
«тс.»
оше́йник
«комір»
оши́йник
«нашийник; потиличник»
ошийок
«частина тіла в худоби»
переши́йок
підши́йка
«нижня частина ярма (для волів)»
підши́йник
підши́йок
уши́йка
«потилиця»
уши́йок
«шкіра на потилиці; перешийок, загалом вузька частина чогось, що з’єднує дві більші частини»
ши́їсько
ший
«наказ волові підставляти шию для ярма»
(виг.)
ши́йка
«вузька частина посудини (пляшки та ін.); [задня частина люльки, куди вставляють цибух; нижня частина веретена]»
ши́йний
шия́ка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ǵį «груди, перса» (ǵiri)(Wiedemann BB 27, 261) | албанська |
| ǵiri | албанська |
| шы́я | білоруська |
| ши́я | болгарська |
| šija | верхньолужицька |
| шия | давньоруська |
| сьылі | комі-зирянська |
| sinus «вигин; затока; живіт, лоно» (-ūs) | латинська |
| skujà «шишка» | литовська |
| шиja | македонська |
| sǝp «тс.» | мансійська |
| šüj | марійська |
| šü «шия» | марійська |
| s'iv'e «комір» | мордовська |
| šyja | нижньолужицька |
| szyja | польська |
| šija | праслов’янська |
| šiti | праслов’янська |
| ше́я | російська |
| čæve | саамська |
| ши̏ja | сербохорватська |
| šija | словацька |
| šíja | словенська |
| шиа | старослов’янська |
| ши́ти | українська |
| sepä | фінська |
| säwǝl | хантийська |
| šíje | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України