ШИЗОФРЕНІК — ЕТИМОЛОГІЯ
шизофрені́я «психічна хвороба»
утворення з галузі новолатинської науково-медичної термінології;
нлат. schizophrenіa «тс.» утво- рив швейцарський психіатр Е. Блейлер (E. Bleuler, 1857–1939) з основ гр. σχίζω «розколюю» і φρήν «розум; душа, серце», можливо, спорідненого з двн. grun «нещастя», дангл. ӡryn «клопіт», дісл. grunr «підозра»;
р. болг. шизофрени́я, бр. шызафрэні́я, п. schizofrenia, ч. schizofrenie, слц. schizofrénia, м. шизофрениjа, схв. схизофрѐниjа, слн. shizofreníja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шизофре́нік
шизофрені́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шызафрэні́я | білоруська |
шизофрени́я | болгарська |
σχίζω «розколюю» | грецька |
φρήν «розум; душа, серце» | грецька |
ӡryn «клопіт» | давньоанглійська |
grun «нещастя» | давньоверхньонімецька |
grunr «підозра» | давньоісландська |
шизофрениjа | македонська |
schizophrenіa «тс.» | новолатинська |
schizofrenia | польська |
шизофрени́я | російська |
схизофрѐниjа | сербохорватська |
schizofrénia | словацька |
shizofreníja | словенська |
schizofrenie | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України