ШИБЕР — ЕТИМОЛОГІЯ
ши́бер «заслінка, затулка в заводських димарях для регулювання тяги; [каглянка, затулка] До» (тех.)
запозичення з німецької мови;
н. Schieber «шибер; заслінка; засув; той, хто рухає, штовхає» пов’язане зі schieben «рухати; штовхати; пересувати», спорідненим з двн. scioban, дісл. skūfa, дангл. skūfan, англ. shove, гот. afskiuban «відсувати», а також із лит. skùbti «поспішати», псл. skub- «скубти», укр. ску́бти;
р. болг. ши́бер, бр. шы́бер, п. szyber, ч. (розм.) šíbr «шибер», нл. šyber «кухонна дошка, таця, пиріжниця»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| shove | англійська |
| шы́бер | білоруська |
| ши́бер | болгарська |
| afskiuban «відсувати» | готська |
| skūfan | давньоанглійська |
| scioban | давньоверхньонімецька |
| skūfa | давньоісландська |
| skùbti «поспішати» | литовська |
| šyber «кухонна дошка, таця, пиріжниця» | нижньолужицька |
| Schieber «шибер; заслінка; засув; той, хто рухає, штовхає» | німецька |
| schieben «рухати; штовхати; пересувати» | німецька |
| szyber | польська |
| skub- «скубти» | праслов’янська |
| ши́бер | російська |
| ску́бти | українська |
| šíbr «шибер» (розм.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України