ШЕФ — ЕТИМОЛОГІЯ
шеф «начальник установи, організації; організація, що допомагає іншій»
запозичення з французької мови;
фр. chef «начальник, шеф, командир» (первісне значення, до XVI ст., «голова») продовжує лат. caput «голова»;
р. болг. м. шеф, бр. шэф, п. szef, ч. слц. šéf, вл. нл. šef, схв. ше̏ф, слн. šéf;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ше́фство
ше́фствувати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шэф | білоруська |
| шеф | болгарська |
| šef | верхньолужицька |
| caput «голова» | латинська |
| шеф | македонська |
| šef | нижньолужицька |
| szef | польська |
| шеф | російська |
| ше̏ф | сербохорватська |
| šéf | словацька |
| šéf | словенська |
| chef «начальник, шеф, командир» (первісне значення, до XVI ст., «голова») | французька |
| šéf | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України