ШЕСТИНИ — ЕТИМОЛОГІЯ

шість «назва числа 6 та його числового позначення; кількість із шести одиниць»

псл. šestь;
споріднене з лит. šešì «шість», лтс. seši, ав. xšvaš «тс.», дінд. ṣaṭ, ṣaṣtís «шістка», гр. ἕξ, [ε], лат. sex, алб. gjaštë (‹ *sek῀stis), гот. saíhs «шість», дісл. sett (жін. р.) «шістка», дірл. sé «шість», кімр. chwech, тох. A ṣäk, тох. В ṣkas «тс.»;
іє. *s(u̯)ek’s-/u̯ek’s-;
за іншою етимологією, яка потребує додаткових даних (Мельничук Этимология 1966, 205–207), продовжує іє. *ksu̯eks-, що, можливо, пов’язане з коренем *kes-/ kos-/ks- «довбати, вирізати», познача-ючи первісно якусь дерев’яну посудину, міру місткості;
гіпотетичним лишається також зведення до іє. *s-HVeks (букв.) «дві трійки» (Erhart Sborník FFBrU 14, 26);
р. шесть, бр. шэсць, др. шесть, п. sześć, ч. šest, слц. šest’, вл. šěsć, šesćo, нл. šesć, полаб. sestě (‹ šestъjь), болг. м. шест, схв. ше̑ст, слн. šést, стсл. шесть;
Фонетичні та словотвірні варіанти

уше́стеро (присл.)
шеста́к «назва монети (10 крейцарів австрійської валюти в Австро-Угорщині; 50 копійок; шоста частина чогось)»
шестачи́ско (збільшувальне від шеста́к)
шестере́ць «гексаедр»
шестери́к «міра; запряжка; [шлея із шістьома смугами -- поздовжніми й поперечними]»
шестерня́ «запряжка СУМ; шестірня у млині; [вид циркуля в теслярів, бондарів тощо]»
ше́стеро
ше́стий «шостий»
шести́на «шоста частина»
шестири́к «мотузок із шістьох пасок Нед; шестиріжкові дерев’яні вила Мо»
шесті́рко
шестірня́ «зубчасте колесо» (тех.)
шістерня́ «колесо у млині Нед; басейн для води біля хати Дз»
шісті́рка «шістка (в картах)»
ші́стка «тс.; [колись шість, пізніше десять крейцарів австрійської валюти в Австро-Угорщині]»
шоста́к «монета в три копійки; [той, хто має шість пальців на руках або ногах] Г, Бі» (заст.)
шоста́ка «шістка (в картах)» (заст.)
шостий
шости́на «шоста частина»
шо́стка «тс.»
шосто́к «шість штук, шість разів»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
xšvaš «тс.» авестійська
gjaštë (‹ *sek῀stis) албанська
*sek῀stis албанська
шэсць білоруська
шест болгарська
šěsć верхньолужицька
šesćo верхньолужицька
saíhs «шість» готська
ἕξ грецька
ε грецька
ṣaṭ давньоіндійська
ṣaṣtís «шістка» давньоіндійська
«шість» давньоірландська
sett «шістка» (жін. р.) давньоісландська
шесть давньоруська
*s(u̯)ek's- індоєвропейська
u̯ek's- індоєвропейська
*ksu̯eks- індоєвропейська
kos- «довбати, вирізати» індоєвропейська
ks- індоєвропейська
*s-H<SUP>V</SUP>eks «дві трійки» (букв.)(Erhart Sborník FFBrU 14, 26) індоєвропейська
chwech кімрська
sex латинська
seši латиська
šešì «шість» литовська
шест македонська
šesć нижньолужицька
sestě (‹ šestъ-jь) полабська
šestъjь полабська
sześć польська
šestь праслов’янська
шесть російська
ше̑ст сербохорватська
šest' словацька
šést словенська
шесть старослов’янська
ṣäk тохарська А
ṣkas «тс.» тохарська В
šest чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України