ШЕРСТЯНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
шерсть «волосяний покрив тварин; волокно з остриженого вичесаного волосяного покриву тварин; пряжа (нитки) з такого волокна; тканина з цієї пряжі; [шершавість шкіри в малих дітей]»
псл. *sьr̥stь;
споріднене з лит. šiurkštùs «грубий, твердий», ірл. carrach «укритий струпом, паршами; кам’яний», двн. hursti «гребінь (у птахів, змій); гребінь гірського хребта», (з іншим вокалізмом) лит. šerỹs «щетинка (одна)», лтс. sars (мн. sari);
іє. *k’er(s)-/k’r̥s-;
не виключений також зв’язок з іє. коренем *kes- (Мельничук Этимология 1966, 219);
р. шерсть, бр. шэрсць, др. сьрсть «шерсть», п. sierść, szerść «шерсть», ст. рідк. також «вовна», ч. srst «шерсть», слц. srst’, вл. seršć «щетина», нл. syršć «тс.», слн. sŕst «шерсть; щетина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підше́рсток
підше́рстя
шерстенни́к
«пітник, підкладений під сідло»
шерстє́нник
шерсти́на
«окрема волосина шерсті»
шерсти́стий
шерсти́ти(ся)
шерстінни́й
«шерстяний»
шерстінни́к
«тс.»
ше́рстка
«шерстина»
шерстка́вий
«трохи шершавий»
шерстки́й
«жорсткий, шерехатий, шершавий»
ше́рстний
шерстьини́к
«сукно з козячої вовни»
шерстя́ни́й
шерстя́ник
«працівник шерстяної промисловості; (заст.) торговець шерстю; [ковдра з вовни або шерсті Нед]»
шерстя́нка
«бавовняна або віскозна пряжа чи тканина з додатком шерсті; бавовняна тканина, схожа на шерстяну»
шорстки́й
шорсткува́тий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шэрсць | білоруська |
seršć «щетина» | верхньолужицька |
hursti «гребінь (у птахів, змій); гребінь гірського хребта» | давньоверхньонімецька |
сьрсть «шерсть» | давньоруська |
*k'er(s)- | індоєвропейська |
k'r̥s- | індоєвропейська |
*kes- | індоєвропейська |
carrach «укритий струпом, паршами; кам’яний» | ірландська |
sars (мн. sari) | латиська |
šiurkštùs «грубий, твердий» | литовська |
šerỹs «щетинка (одна)» | литовська |
syršć «тс.» | нижньолужицька |
sierść «шерсть» | польська |
szerść «шерсть» | польська |
*s<SUP>ь</SUP>r̥stь | праслов’янська |
шерсть | російська |
srst' | словацька |
sŕst «шерсть; щетина» | словенська |
srst «шерсть» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України