ШЕРИФУ — ЕТИМОЛОГІЯ

шери́ф «найвища (адміністративна й судова) урядова особа графства в Англії і США»

запозичення з англійської мови;
англ. sheriff пов’язане з дангл. scīr-gerēfa «голова графства», складним словом, утвореним з іменників scīr (англ. shire) «графство», спорідненого з двн. scīra «справа», й етимологічно нез’ясованого gerēfa «королівський урядовець, правитель» (англ. reeve «головний магістрат міста або округи»);
р. шери́ф, бр. шэры́ф, п. szeryf, ч. слц. šerif, болг. м. ше́риф, схв. шериф, слн. šêrif;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sheriff англійська
reeve «головний магістрат міста або округи» англійська
шэры́ф білоруська
ше́риф болгарська
scīr-gerēfa «голова графства» давньоанглійська
shire «графство» давньоанглійська
gerēfa «королівський урядовець, правитель» ( англ. reeve «головний магістрат міста або округи») давньоанглійська
scīr давньоанглійська
scīra «справа» давньоверхньонімецька
ше́риф македонська
szeryf польська
шери́ф російська
шериф сербохорватська
šerif словацька
šêrif словенська
šerif чеська

шери́ф «особа знатного походження в мусульманських країнах»

запозичене з арабської мови, можливо, за французьким або італійським посередництвом (фр. chérif, іт. sceriffo «шериф»);
ар. šarīˊf «знатний, шляхетний; шановний, почесний; шериф (титул нащадків Магомета)» пов’язане з дієсловом šárafa «бути високопоставленим, благородним»;
р. болг. шери́ф, бр. шэры́ф, п. szeryf, ч. šeríf, слц. šerif, схв. шѐриф, слн. šerif «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
šarīˊf «знатний, шляхетний; шановний, почесний; шериф (титул нащадків Магомета)» арабська
šárafa «бути високопоставленим, благородним» арабська
шэры́ф білоруська
шери́ф болгарська
sceriffo «шериф» італійська
szeryf польська
шери́ф російська
шѐриф сербохорватська
šerif словацька
šerif «тс.» словенська
chérif французька
šeríf чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України