ШЕПЕЛЯВЛЯТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
сепелі́ти «шепелявити»
очевидно, результат контамінації основ дієслова шепеля́вити і запозиченого його відповідника п. seplenić «шепелявити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сепеля́вець
сепеля́вий
«шепелявий»
сепеля́віти
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
seplenić «шепелявити» | польська |
шепеля́вити | українська |
шепеля́ти
звуконаслідувальне утворення;
пов’язується з ше́піт, шепоті́ти (Фасмер IV 428; Преобр. ІІ, вып. последний 94; Brückner 547);
історичний зв’язок із лит. švepliýti (Mikl. EW 345) сумнівний;
р. шепеля́вить, ст. шепеля́ть, бр. шапяля́ць, п. [szepielić], szeplenić, seplenić, ч. šeplati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шепелє́вець
шепеля́вий
шепеля́вити
шепеля́віти
шепетля́вий
шепи́лявий
шипиля́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шапяля́ць | білоруська |
švepliýti | литовська |
szepielić | польська |
szeplenić | польська |
seplenić | польська |
шепеля́вить | російська |
шепеля́ть (ст.) | російська |
šeplati | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України