ШЕВРО — ЕТИМОЛОГІЯ
шевро́ «вичинена козяча шкіра»
запозичення з французької мови;
фр. chevreau (ст. chevrel) «козеня; шкіра козеняти» походить від chèvre (ст. chievre) «коза», яке продовжує лат. сарrа «коза», пов’язане з caper «козел, цап», що споріднене з гр. ϰάπρος «вепр, кабан», дісл. hafr «козел, цап», дангл. hæfer, двн. haper, hebr «тс.»;
р. болг. м. шевро́, бр. шаўро́, п. szewro, ч. слц. слн. ševró, схв. шѐвро̄;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шаўро́ | білоруська |
шевро́ | болгарська |
ϰάπρος «вепр, кабан» | грецька |
hæfer | давньоанглійська |
haper | давньоверхньонімецька |
hebr «тс.» | давньоверхньонімецька |
hafr «козел, цап» | давньоісландська |
сарrа «коза» | латинська |
caper «козел, цап» | латинська |
шевро́ | македонська |
szewro | польська |
шевро́ | російська |
шѐвро̄ | сербохорватська |
ševró | словацька |
ševró | словенська |
chevreau «козеня; шкіра козеняти» (ст. chevrel) | французька |
chievre «коза» (ст.) | французька |
chevrel (ст.) | французька |
chèvre | французька |
ševró | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України