ШЕВЕЛЮРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
шевелю́ра
запозичення з французької мови;
фр. chevelure «волосся на голові» походить від cheveu (ст. chevel) «волос», яке продовжує лат. capillus «волос, волосся, чуб»;
р. болг. шевелю́ра, бр. шавялю́ра, п. рідк. szewelura;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шавялю́ра | білоруська |
шевелю́ра | болгарська |
capillus «волос, волосся, чуб» | латинська |
szewelura (рідк.) | польська |
шевелю́ра | російська |
chevelure «волосся на голові» | французька |
chevel «волос» (ст.) | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України