ШВОРНЕВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
шво́рінь «металевий або дерев’яний стержень, що є вертикальною віссю передка воза, візка чи поворотним пристроєм в автомобілі, локомотиві і т. ін.»
псл. sъvorьnь, похідне від *sъverti «зімкнути, замкнути», префіксального утворення від *verti, verati «замикати», з яким споріднене укр. вере́я «вісь у дверях», вір «огорожа з жердин»;
р. шкво́рень, [шво́рень], бр. шво́ран, п. sworzeń, ч. svorník, [svořeň, zvořeň], слц. svoreň, болг. [шво́рен] «тс.» (болг. говірки Одещини), схв. сво̀рница, слн. svórnik;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сві́рень
«шворінь»
свірне́вий
«пов’язаний зі шворнем»
свірня́к
«свердло просвердлювати дірку на шворінь»
сво́-рінь
свора
«вісь у передніх колесах воза»
сво́рень
«шворінь»
шві́рень
«тс.»
швірньови́й
шворене́вий
шво́рньовий
«тс.»
шкво́-рінь
«шворінь»
шкворі́вщина
«місце, де забито шкворінь (у грі)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шво́ран | білоруська |
| шво́рен «тс.» (болг. говірки Одещини) | болгарська |
| sworzeń | польська |
| sъvorьnь | праслов’янська |
| *sъverti «зімкнути, замкнути» | праслов’янська |
| *verti | праслов’янська |
| verati «замикати» | праслов’янська |
| шкво́-рень | російська |
| шво́рень | російська |
| сво̀рница | сербохорватська |
| svoreň | словацька |
| svórnik | словенська |
| вере́я «вісь у дверях» | українська |
| svorník | чеська |
| svořeň | чеська |
| zvořeň | чеська |
| вір «огорожа з жердин» | ? |
сво́рінь «шворінь»
споріднене з р. сво́рка «зав’язка, прив’язка, шворка», сво́ра «зграя, пара (собак)», укр. [сві́рка] «зв’язка (у батога)», п. zwora «сполучний елемент механічної конструкції»;
похідне утворення від псл. *sъvor-iti «змикати», утвореного від основи ver-/vor-;
паралелізм початкових с – ш, як у скло – шкло, [скура] – шкура та ін;
р. шво́рень, шкво́рень, бр. шво́ран, п. sworzeń «шворінь», ч. svor «скріпа; зажим; шворінь», svorník «шворінь», слц. svoreň, схв. сва̏рница «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сві́рень
«тс.»
свірне́вий
«призначений для свердління отвору під шворінь»
сві́рні
«кайдани»
свірня́к
«свердло, яким робиться отвір для швореня»
шві́рень
шво́рінь
шкво́рінь
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шво́ран | білоруська |
| zwora «сполучний елемент механічної конструкції» | польська |
| sworzeń «шворінь» | польська |
| *sъvor-iti «змикати» | праслов’янська |
| ver-/vor- | праслов’янська |
| сво́рка «зав’язка, прив’язка, шворка» | російська |
| сво́ра «зграя, пара (собак)» | російська |
| шво́рень | російська |
| шкво́рень | російська |
| свòрница «тс.» | сербохорватська |
| svoreň | словацька |
| сві́рка «зв’язка (у батога)» | українська |
| svor «скріпа; зажим; шворінь»«шворінь» | чеська |
| svorník «скріпа; зажим; шворінь»«шворінь» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України