ШВОРКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сві́рка «зв’язка у батога, ремінець, яким батіг прикріпляється до пужална»
псл. sъvora «зв’язка, вірьовка», пов’язане зі *sъverti «зімкнути», утвореним з префікса sъ- «з-, разом» і дієслова *verti «замикати»;
паралелізм початкових с – ш, як у [скі́ра – шкі́ра] та ін;
р. сво́ра «ремінь для мисливських собак, швора», сво́рка «тс.», бр. [шво́рка] «мотузка», п. ст. swora «зграя собак; ремінь для собак», ч. svor «скріпа; шворінь; [вінок цибулі]», [svora] «зв’язка між ціпом і ціпилном», слц. svorka «зграя (собак)», слн. svîra «розвора», с.-цсл. съвора «пряжка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
свірник
«гак, який утримує розвору»
сво́ра
«розвора»
швара
«плетений шнурок»
шво́рка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шво́рка «мотузка» | білоруська |
| swora «зграя собак; ремінь для собак» | польська |
| sъvora «зв’язка, вірьовка» | праслов’янська |
| *sъverti «зімкнути» | праслов’янська |
| sъ- «з-, разом» | праслов’янська |
| *verti «замикати» | праслов’янська |
| сво́ра «ремінь для мисливських собак, швора» | російська |
| сво́рка «тс.» | російська |
| съвора «пряжка» | сербо-церковнослов’янська |
| svorka «зграя (собак)» | словацька |
| svо́ra «розвора» | словенська |
| скі́ра | українська |
| шкі́ра | українська |
| svor «скріпа; шворінь; [вінок цибулі]» | чеська |
| svora «зв’язка між ціпом і ціпилном» | чеська |
шво́ра «ремінь (шнур), у тому числі для мисливських собак; кілька хортів, прив’язаних до такого ременя; [товстий мотузок; кодола]»
псл. sъvora «те, що стискає, зводить, з’єднує»;
префіксальне утворення від кореня *vor-/ ver- «запирати, замикати»;
р. сво́ра «ремінь водити мисливські собаки, смик», (пд.) [шво́рка] «ремінь (шнурок) на собак; мотузок, шнурок», др. съвора «петля», п. sfora, заст. swora, ст. stwora «ремінь або шнур на собак, смик», ч. svora «застібка; петля», svorka «затискач», слц. svorka «затискач; швора (собак)», вл. swora «заднє дишло», слн. svôra (svýra) «поздовжній брус (поздовжня жердина) у возі», sóra «розвора (у возі)», цсл. съвора «застібка, пряжка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сво́ра
«розвора; жердина, що з’єднує передню частину воза із задньою»
шво́рка
«мотузок»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| swora «заднє дишло» | верхньолужицька |
| съвора «петля» | давньоруська |
| sfora | польська |
| swora (заст.) | польська |
| sъvora «те, що стискає, зводить, з’єднує» | праслов’янська |
| *vor- «запирати, замикати» | праслов’янська |
| ver- | праслов’янська |
| сво́ра «ремінь водити мисливські собаки, смик»«ремінь (шнурок) на собак; мотузок, шнурок» (пд.) | російська |
| svorka «затискач; швора (собак)» | словацька |
| svôra «поздовжній брус (поздовжня жердина) у возі»«розвора (у возі)» (svýra) | словенська |
| sóra «поздовжній брус (поздовжня жердина) у возі»«розвора (у возі)» (svýra) | словенська |
| съвора «застібка, пряжка» | церковнослов’янська |
| svora «застібка; петля»«затискач» | чеська |
| svorka «застібка; петля»«затискач» | чеська |
| stwora «ремінь або шнур на собак, смик» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України