ШВОРЕНЕВА — ЕТИМОЛОГІЯ
шво́рінь «металевий або дерев’яний стержень, що є вертикальною віссю передка воза, візка чи поворотним пристроєм в автомобілі, локомотиві і т. ін.»
псл. sъvorьnь, похідне від *sъverti «зімкнути, замкнути», префіксального утворення від *verti, verati «замикати», з яким споріднене укр. вере́я «вісь у дверях», вір «огорожа з жердин»;
р. шкво́рень, [шво́рень], бр. шво́ран, п. sworzeń, ч. svorník, [svořeň, zvořeň], слц. svoreň, болг. [шво́рен] «тс.» (болг. говірки Одещини), схв. сво̀рница, слн. svórnik;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сві́рень
«шворінь»
свірне́вий
«пов’язаний зі шворнем»
свірня́к
«свердло просвердлювати дірку на шворінь»
сво́-рінь
свора
«вісь у передніх колесах воза»
сво́рень
«шворінь»
шві́рень
«тс.»
швірньови́й
шворене́вий
шво́рньовий
«тс.»
шкво́-рінь
«шворінь»
шкворі́вщина
«місце, де забито шкворінь (у грі)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шво́ран | білоруська |
| шво́рен «тс.» (болг. говірки Одещини) | болгарська |
| sworzeń | польська |
| sъvorьnь | праслов’янська |
| *sъverti «зімкнути, замкнути» | праслов’янська |
| *verti | праслов’янська |
| verati «замикати» | праслов’янська |
| шкво́-рень | російська |
| шво́рень | російська |
| сво̀рница | сербохорватська |
| svoreň | словацька |
| svórnik | словенська |
| вере́я «вісь у дверях» | українська |
| svorník | чеська |
| svořeň | чеська |
| zvořeň | чеська |
| вір «огорожа з жердин» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України