ШВЕНДЯЛО — ЕТИМОЛОГІЯ
шве́ндяти «вештатися, тинятися» (розм.)
не зовсім ясне;
можливо, виникло на основі запозичення німецьких слів verschwenden «марнувати (у тім числі час)», Verschwender «марнотратець» і schwinden (мин. ч. schwand) «убувати, зникати»;
значно менш вірогідний зв’язок п. szwendać się, а отже, й інших пов’язаних з ним слів, з припущуваним польським *swędra, похідним від swęd «чад» (Brückner 559);
р. [шви́ндать] «ходити по гостях», [шви́нда] «жінка, що любить ходити по гостях», бр. (розм.) швэ́ндаць «швендяти», швэ́ндацца «тс.», п. (розм.) szwendać się «швендяти; шастати, вистежуючи», (розм.) szwendalski «нероба, вітрогон», слц. švandra «швендя-жінка; повія»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шва́ндяти
шве́ндалка
шве́ндати
шве́нді справля́ти
«тинятися»
шве́ндьовати
«тс.»
шве́ндя
«той, хто любить швендяти»
(розм.)
шве́ндяло
«швендя»
шве́ндятися
«швендяти»
(розм., рідк.)
шви́н-дати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| швэ́ндаць «швендяти» (розм.) | білоруська |
| швэ́ндацца «тс.» | білоруська |
| verschwenden «марнувати (у тім числі час)» | німецька |
| Verschwender «марнотратець» | німецька |
| schwinden «убувати, зникати» | німецька |
| szwendać | польська |
| *swędra | польська |
| swęd «чад» | польська |
| szwendać się «швендяти; шастати, вистежуючи»«нероба, вітрогон» (розм.)(розм.) | польська |
| szwendalski «швендяти; шастати, вистежуючи»«нероба, вітрогон» (розм.)(розм.) | польська |
| шви́ндать «ходити по гостях» | російська |
| шви́нда «жінка, що любить ходити по гостях» | російська |
| švandra «швендя-жінка; повія» | словацька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України