ШВЕЙЦАРСЬКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
швейца́р «сторож біля вхідних дверей установи, житлового будинку, готелю тощо»
запозичення з німецької мови;
н. Schweizer «швейцарець», пізніше «солдат папської гвардії (яких набирали зі швейцарців); сторож при дверях (насамперед у Папи)»;
останнє значення набуло згодом ширшої семантики і почало застосовуватися в значенні «охоронець при дверях знатної особи (і в особливо важливих будинках)»;
нім. Schweizer продовжує свн. swīzer «швейцарець» і походить від назви швейцарського кантону Schwyz (звідки н. Schweiz «Швейцарія», фр. Suisse, іт. Suizzera «тс.»), що став ядром у союзі швейцарських кантонів, які почали в ХІІІ ст. боротьбу за незалежність і стали основою майбутньої Швейцарії;
р. швейца́р «швейцар; ст. швейцарець», бр. швейца́р «швейцар», п. szwajcar «тс.», Szwajcar «швейцарець», болг. швейцар, швайцер, м. Шваjцарец «швейцарець»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
швейца́рець
«житель Швейцарії»
швейца́риха
швейца́рська
«приміщення, що прилягає до під’їзду; кімната швейцара»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| швейца́р «швейцар» | білоруська |
| швейцар | болгарська |
| швайцер | болгарська |
| Suizzera «тс.» | італійська |
| Шваjцарец «швейцарець» | македонська |
| Schweizer «швейцарець» | німецька |
| Schweizer | німецька |
| Schweiz «Швейцарія» | німецька |
| szwajcar «тс.»«швейцарець» | польська |
| швейца́р «швейцар; ст. швейцарець» | російська |
| swīzer «швейцарець» | середньоверхньнімецька |
| Suisse | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України