ШВЕДЧИНИ — ЕТИМОЛОГІЯ

швед «людина, належна до народу скандинавської (північногерманської) групи, що становить основне населення Швеції»«швед» (заст.)

запозичення з німецької мови;
н. Schwede походить від Schweden «Швеція», спорідненого з нн. снн. Swēde, лат. Suīonēs, Sueones, дангл. Swēon, дісл. Svīar, дшв. Svīar, Svēar «тс.» і з двн. giswîo «свояк», (букв.) «країна своїх (людей), свого (народу)»;
р. бр. болг. швед, др. свеи (мн.) «шведи», Свицкая земля «Швеція», п. Szwed, ч. слц. Švéd, нл. вл. Šwejda «швед», м. Швеганец, схв. Шве́ђанин «тс.», шве̏дскӣ «шведський», слн. Švéd;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шве́дка «кінь шведської породи»
шве́дчи́на «війна зі шведами (у XVII ст.); період перебування шведів в Україні (1708--1709 рр.)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
швед білоруська
швед болгарська
Šwejda «швед» верхньолужицька
Swēon давньоанглійська
giswîo «свояк» давньоверхньонімецька
Svīar давньоісландська
свеи «шведи» (мн.) давньоруська
Svīar давньошведська
Svēar «тс.» давньошведська
Suīonēs латинська
Sueones латинська
Швеганец македонська
Šwejda «швед» нижньолужицька
Swēde нижньонімецька
Schwede «Швеція» німецька
Schweden німецька
Szwed польська
швед російська
Шве́ђанин «тс.» сербохорватська
шве̏дскӣ «шведський» сербохорватська
Swēde середньонижньонімецька
Švéd словацька
Švéd словенська
Švéd чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України