ШВАҐЕР — ЕТИМОЛОГІЯ
шва́гер «шурин; сестрин чоловік, зять; дівер»
запозичене (можливо, через польське посередництво) з німецької мови;
н. Schwager «дівер; шурин; зять (чоловік сестри або зовиці); свояк», свн. снн. swāger «тс.; тесть; свекор; зять (чоловік дочки)», двн. suagur (засвідчене як «шурин»), так само, як дінд. švāšurá-, продовжує іє. *svēkurýs «той, що належить свекрусі»;
припущення (Schrader IF 17, 1904) про походження свн. swāger від сл. svākъ, svojakъ не знайшло підтримки;
бр. шва́гер, [шва́ґір] «шурин; свояк», п. szwagier «шурин; свояк; дівер; зять (чоловік сестри)», ч. švagr «шурин; зять (чоловік сестри); дівер; свояк (чоловік сестри дружини)», слц. švagor «тс.», нл. šwagrnica «невістка; зовиця; своячка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шва́ґoр
шва́ґер
«шурин»
шваґро́
«шурин»
швагрова́
«дружина шурина; зовиця»
шва́дір
«чоловік сестри»
швигр
«зять»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шва́гер | білоруська |
| шва́ґір «шурин; свояк» | білоруська |
| suagur (засвідчене як «шурин») | давньоверхньонімецька |
| švāšurá- | давньоіндійська |
| *svēkurýs «той, що належить свекрусі» | індоєвропейська |
| šwagrnica «невістка; зовиця; своячка» | нижньолужицька |
| Schwager «дівер; шурин; зять (чоловік сестри або зовиці); свояк» | німецька |
| szwagier «шурин; свояк; дівер; зять (чоловік сестри)» | польська |
| swāger «тс.; тесть; свекор; зять (чоловік дочки)» | середньоверхньнімецька |
| swāger | середньоверхньнімецька |
| swāger «тс.; тесть; свекор; зять (чоловік дочки)» | середньонижньонімецька |
| svākъ | слов’янські |
| svojakъ | слов’янські |
| švagor «тс.» | словацька |
| švagr «шурин; зять (чоловік сестри); дівер; свояк (чоловік сестри дружини)» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України