ШВАРКОТІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
шваркота́ти «говорити швидко й нерозбірливо (іноземною мовою); шуміти, шелестіти, човгати по чомусь» (розм.)
звуконаслідувальне утворення;
до словотвору пор. белькота́ти, ґелькота́ти і под;
п. szwargotać «шварготіти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шва́р-кіт
«швидка й нерозбірлива мова; уривчастий шум, шелест»
шварґота́ти
шварготі́ти
«говорити швидко й незрозуміло; шуміти, шелестіти»
шварґоті́ти
«крикливо й швидко говорити Г; кричати Нед»
шварґотли́вий
шва́ркати
«щебетати»
шваркоті́ти
шваркотли́вий
«балакучий, крикливий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| szwargotać «шварготіти» | польська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України