ШВАБРА — ЕТИМОЛОГІЯ

шва́бра «вид мітли з мачули, мотузків, прикріплених до колодки»

запозичене (через російське й німецьке посередництво) з голландської мови;
гол. zwábber «швабра», zwábberen «мести шваброю» споріднені з нн. schwabber «швабра», звідки, очевидно, нвн. Schwabber «тс.»;
вважається словом звуконаслідувального походження;
р. бр. шва́бра, п. szwabra;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шва́б-рити
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шва́бра білоруська
zwábber «швабра» голландська
zwábberen «мести шваброю» голландська
schwabber «швабра» нижньонімецька
Schwabber «тс.» нововерхньонімецька
szwabra польська
шва́бра російська

фа́бра «чорна фарба для вусів і бороди; (заст.) фарба»

результат видозміни запозиченого нім. Farbe «фарба», зближеного зі словами типу фа́брика, шва́бра;
р. бр. заст. болг. фа́бра;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фа́брити
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фа́бра білоруська
фа́бра болгарська
Farbe «фарба» німецька
фа́бра російська
фа́брика українська
шва́бра українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України