ШАШКА — ЕТИМОЛОГІЯ

ша́шка «плескатий предмет круглої форми з дерева, кістки, пластмаси (переважно білого або чорного кольору), яким грають на спеціальній дошці; кубик спресованої вибухової речовини»

утворене за допомогою суфікса -(ь)ка від шах «король (у грі в шахи)» або від назви гри ша́хи (пор. р. ст. шахы «шахи; шашки»);
можливо, є запозиченням з російської мови, яке витисло в українській давнішу, прониклу з польської мови назву цієї гри варца́би, що могло пояснюватися малою поширеністю гри в старовину;
р. бр. болг. ша́шка «шашка», п. szaszek «блазень (часто в костюмі в біло-чорну клітину)», ч. šašek, слц. šašo «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шашечки́ «спосіб вишивання» (Матвєєва ЛБ VII 9)
ша́шечниця
ша́шки «гра на дошці, поділеній на світлі й темні клітини, світлими (білими) та темними (чорними) кружальцями» (мн.)
шашкі́ст
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ша́шка «шашка» білоруська
ша́шка «шашка» болгарська
szaszek «блазень (часто в костюмі в біло-чорну клітину)» польська
шахы «шахи; шашки» (ст.) російська
ша́шка «шашка» російська
šašo «тс.» словацька
šašek чеська

ша́шка «ручна холодна зброя зі злегка вигнутим клинком» (розм., рідк.)

запозичення з кавказьких мов;
пор. каб. sešχo «шашка», адиг. sešχuo, [šesχuo] «тс.», що зазнало фонетико-морфологічної адаптації в українській і російській мовах, зокрема заміни кінцевого -χo (-χuo) східнослов’янським суфіксом -ка;
р. ша́шка, [са́шка́], бр. болг. (заст.) ша́шка, ч. (рідк.) šaška, схв. шашка «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ша́шка (заст.) білоруська
ша́шка (заст.) болгарська
ша́шка російська
са́шка́ російська
шашка «тс.» сербохорватська
šaška (рідк.) чеська
sešχo «шашка» ?
sešχuo ?
šesχuo «тс.» ?

ша́шка «вид бабки, Ephemera L.; вид хруща, Calandra granaria L.; вид сарани, Loсusta L.» (ент.)

не зовсім ясне;
можливо, суфіксальне утворення від звуконаслідувального за походженням кореня (пор. звуки, видавані хрущами, сараною);

шашо́к «порода собак»

неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ша́шок «?»

са́ще «кімнатний собачка»

неясне;
можливо, результат видозміни деетимологізованого укр. *сасче «саксонча», похідного від сас «саксонець»;
в такому разі первісно означало «саксонський собачка»;
пор. [шашо́к] «порода собаки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

саща «щеня від вовка й собаки»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*сасче «саксонча» українська
сас «саксонець» українська
шашо́к «порода собаки» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України