ШАХРУН — ЕТИМОЛОГІЯ
шахра́й «хитра, спритна й нечесна у своїх учинках людина» (розм.)
запозичене з німецької мови за посередництвом польської;
н. Schachеréi «спекулювання» є похідним від schachern «спекулювати» (з н. Schacher «махінація, дрібна спекуляція»);
менш переконливе з формального боку пов’язання безпосередньо з н. Schacher;
бр. шахра́й «шахрай», п. szachraj «тс.», вл. šachrować «шахраювати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шахрайничати
«шахраювати»
(розм.)
шахра́йство
шахраюва́ти
шахрува́ти
шахру́н
«шахрай»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шахра́й «шахрай» | білоруська |
| šachrować «шахраювати» | верхньолужицька |
| Schachеréi «спекулювання» | німецька |
| schachern «спекулювати» (з н. Schacher «махінація, дрібна спекуляція) | німецька |
| Schacher «махінація, дрібна спекуляція» | німецька |
| Schacher | німецька |
| szachraj «тс.» | польська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України