ШАХРАЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
шахра́й «хитра, спритна й нечесна у своїх учинках людина» (розм.)
запозичене з німецької мови за посередництвом польської;
н. Schachеréi «спекулювання» є похідним від schachern «спекулювати» (з н. Schacher «махінація, дрібна спекуляція»);
менш переконливе з формального боку пов’язання безпосередньо з н. Schacher;
бр. шахра́й «шахрай», п. szachraj «тс.», вл. šachrować «шахраювати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шахрайничати
«шахраювати»
(розм.)
шахра́йство
шахраюва́ти
шахрува́ти
шахру́н
«шахрай»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шахра́й «шахрай» | білоруська |
| šachrować «шахраювати» | верхньолужицька |
| Schachеréi «спекулювання» | німецька |
| schachern «спекулювати» (з н. Schacher «махінація, дрібна спекуляція) | німецька |
| Schacher «махінація, дрібна спекуляція» | німецька |
| Schacher | німецька |
| szachraj «тс.» | польська |
шaфува́ти «діставати, добувати; постачати, давати»
запозичення з польської мови;
п. szafować походить з німецької мови (н. schaffen «творити; діставати»);
форма [шахрова́ти] виникла, очевидно, внаслідок зближення зі словом шахра́й;
п. szafować «щедро роздавати; (заст.) розпоряджатися, завідувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шафу́нок
«управління, керівництво, адміністрація»
шахвува́ти
«марнувати»
шахрова́ти
«марнотратити, розтринькувати»
шахува́ти
«марнувати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| schaffen «творити; діставати» | німецька |
| szafować «щедро роздавати; (заст.) розпоряджатися, завідувати» | польська |
| шахрова́ти | українська |
| шахра́й | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України