ШАФРАНОВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ша́фра́н «багаторічна трав’яниста рослина родини півникових переважно з оранжево-жовтими квітками, Crocus L.; (зб.) висушені приймочки квітів цієї рослини, з яких виготовляють оранжево-жовті фарби, прянощі, ліки; зимостійкий сорт яблук» (бот.)(розм.)
запозичене через польське посередництво із середньоверхньонімецької мови;
свн. saffrān, sapharan запозичене через посередництво італійської (іт. zafferano) з арабської (ар. zа‘farān);
припущення про пряме запозичення зі Сходу (Mikl. TEl II 186) сумнівне;
р. бр. болг. шафра́н, п. szafran, ч. šafrán, слц. šafran, нл. šabran, м. шафран, схв. ша̀фран, слн. žafrán, zefrán;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ша-пра́нчик
«жовтюх, Colias myrmidоne Esp.»
шапрані́вка
«горілка, яка настоюється на шафрані»
шафра́нка
«плід яблуні сорту шафран»
шафра́нний
шафра́но́вий
шахра́н
«тс.»
шифри́н
«шафран»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| zа'farān | арабська |
| шафра́н | білоруська |
| шафра́н | болгарська |
| zafferano | італійська |
| шафран | македонська |
| šabran | нижньолужицька |
| szafran | польська |
| шафра́н | російська |
| ша̀фран | сербохорватська |
| saffrān | середньоверхньнімецька |
| šafran | словацька |
| žafrán | словенська |
| zefrán | словенська |
| šafrán | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України