ШАФИ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичене (через польське посередництво) із середньоверхньонімецької мови;

свн. schaf, нвн. Schaff «діжка; [шафа]» походить від schaffen «творити» (початково – виріза-ючи «формувати»);

зміна граматичного роду в польській мові (чоловічого на жіночий) пояснюється впливом п. almaria «шафа», skrzynia «скриня»;

р. [ша́фа, ша́хва] «шафа», бр. ша́фа, п. szafa «тс.»;

очевидно, через польське посередництво запозичено з давньоверхньонімецької мови;

двн. skaph «посудина (для рідини)» (нвн. Schaff «посудина; бочка»), до якого зводиться й укр. ша́фа, споріднене із снідерл. schap «чан», днн. skap «тс.»;

п. skopek «дерев’яна дійниця», [skop, skopiec], szkopek, [szkopiec] «тс.», ч. škopek «цебер», ст. škop, слц. škop «цебрик», škopес, škopík, škopоk «тс.»;