ШАФАХ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ша́фа
запозичене (через польське посередництво) із середньоверхньонімецької мови;
свн. schaf, нвн. Schaff «діжка; [шафа]» походить від schaffen «творити» (початково – виріза-ючи «формувати»);
зміна граматичного роду в польській мові (чоловічого на жіночий) пояснюється впливом п. almaria «шафа», skrzynia «скриня»;
р. [ша́фа, ша́хва] «шафа», бр. ша́фа, п. szafa «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скахва
«шафа»
шаква́рня
«буфетна шафа; комора»
шафа́рня
«комора; скриня»
ша́фка
(зменш.)
ша́фовка
(зменш.-пестл.)
ша́хва
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ша́фа | білоруська |
Schaff «діжка; [шафа]» | нововерхньонімецька |
schaffen «творити» (початково -- виріза-ючи «формувати») | нововерхньонімецька |
almaria «шафа» | польська |
skrzynia «скриня» | польська |
szafa «тс.» | польська |
ша́фа | російська |
ша́хва «шафа» | російська |
schaf | середньоверхньнімецька |
скопе́ць «дійниця»
очевидно, через польське посередництво запозичено з давньоверхньонімецької мови;
двн. skaph «посудина (для рідини)» (нвн. Schaff «посудина; бочка»), до якого зводиться й укр. ша́фа, споріднене із снідерл. schap «чан», днн. skap «тс.»;
п. skopek «дерев’яна дійниця», [skop, skopiec], szkopek, [szkopiec] «тс.», ч. škopek «цебер», ст. škop, слц. škop «цебрик», škopес, škopík, škopоk «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скіпе́ць
шко́пок
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
skaph «посудина (для рідини)» (нвн. Schaff «посудина; бочка») | давньоверхньонімецька |
skap «тс.» | давньонижньонімецька |
Schaff | нововерхньонімецька |
skopek «дерев’яна дійниця» | польська |
skop | польська |
skopiec | польська |
szkopek | польська |
szkopiec «тс.» | польська |
schap «чан» | середньонідерландська |
škop «цебрик»«тс.» | словацька |
škopес «цебрик»«тс.» | словацька |
škopík «цебрик»«тс.» | словацька |
škopоk «цебрик»«тс.» | словацька |
ша́фа | українська |
škopek «цебер» | чеська |
škop | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України