ШАТРИ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з якоїсь тюркської мови, поширеної в Угорщині і на суміжних, у тім числі українських етнічних територіях;

пор. чув. шатра «віспа; рябий; висипка; кір; вугрі (на обличчі)», тат. шадра «ряботиння (на обличчі); рябий; нерівний, шерехатий», шадралы «рябий, з віспинами; нерівний, шерехатий» і далі башк. шазра «рябий», алт. чодур «тс.; корявий, шкарубкий»;

розвиток значення частково відбитий татарською мовою: «рябий» → «нерівний, шерехатий» → «з тріщинами»;

р. шадра́ «ряботиння; віспинки; віспа», [ша́дри́на] «віспина», [шадри́вый, шадрови́тый] «рябий (з обличчям, побитим віспою)»;

давнє запозичення з тюркських мов;

пор. каз. ног. шатыр, уйг. тат. алт. аз. туркм. чадыр, шор. шадыр, тур. c̦adir, дтюрк. čādїr, čаčїr, čašїr, čatїr;

джерелом у тюркських мовах вважається перс. čādar «заслін; палатка», споріднене з дінд. cháttram «заслін»;

р. шатёр «шатро», бр. шацёр, др. шатьръ, шатеръ, шаторъ, п. (заст.) szatra «циганський табір», [szatr, szatro] «шатро», ст. satr «тс.», слц. šiator, болг. ша̀тра, ша̀тър, м. шатор, шатра, схв. ша̀тор, ша̑тра «дощаний барак; ярмаркова дощана ятка», слн. sátor, sôtor «намет, шатро»;