ШАРУГА — ЕТИМОЛОГІЯ
ша́рга «сира, вітряна погода Нед; буран ЛПол»
запозичення з польської мови;
п. szarga «завірюха, негода» пов’язується з szarpać «розривати, роздирати», а також із витлумачуваними як звуконаслідувальні п. szurgot, р. [шурга́] «заметіль», [шурга́нить] «бушувати, мести»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ша́рґа
ша́ргавиця
«негода, вітер з дощем і снігом»
шарка́н
«сильний вітер, буря»
шаруґа
«тс.»
шару́га
«негода»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| szarga «завірюха, негода» | польська |
| szarpać «розривати, роздирати» | польська |
| szurgot | польська |
| шурга́нить «бушувати, мести» | польська |
| шурга́ «заметіль» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України