ШАРНІРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
шарні́р
запозичене (через німецьке посередництво, н. Scharnier) з французької мови;
фр. charnièrе «шарнір, рухоме з’єднання двох частин механізму на осі» походить від нар.-лат. *cardinaria, утвореного від лат. cardō «дверний гак; вісь; центр»;
р. болг. шарни́р, бр. шарні́р, п. szarnier, ч. šarnýr, слц. šarnier, схв. ша̀рнӣр, слн. šarnír;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шарні́р | білоруська |
| шарни́р | болгарська |
| cardō «дверний гак; вісь; центр» | латинська |
| *cardinaria | народнолатинська |
| Scharnier | німецька |
| szarnier | польська |
| шарни́р | російська |
| ша̀рнӣр | сербохорватська |
| šarnier | словацька |
| šarnír | словенська |
| charnièrе «шарнір, рухоме з’єднання двох частин механізму на осі» | французька |
| šarnýr | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України