ШАРЖУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
шарж «малюнок, портрет, що зобра-жує когось у навмисне спотвореному, смішному вигляді; карикатурна подібність чогось»
запозичення з французької мови;
фр. charge «шарж; вантаж; тягар; доручення» є віддієслівним утворенням від charger «наванта-жувати; доручати; перебільшувати, шаржувати», яке продовжує нар.-лат. сarricare, утворене від carrus «віз, підво-да»;
р. бр. болг. шарж, схв. ша̑ржа «шарж», п. szarża «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ша́ржа
«тс.»
шаржува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шарж | білоруська |
| шарж | болгарська |
| сarricare | народнолатинська |
| carrus «віз, підво-да» | народнолатинська |
| szarża «тс.» | польська |
| шарж | російська |
| ша̑ржа «шарж» | сербохорватська |
| charge «шарж; вантаж; тягар; доручення» | французька |
| charger «наванта-жувати; доручати; перебільшувати, шаржувати» | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України