ШАРЖ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
шарж «малюнок, портрет, що зобра-жує когось у навмисне спотвореному, смішному вигляді; карикатурна подібність чогось»
запозичення з французької мови;
фр. charge «шарж; вантаж; тягар; доручення» є віддієслівним утворенням від charger «наванта-жувати; доручати; перебільшувати, шаржувати», яке продовжує нар.-лат. сarricare, утворене від carrus «віз, підво-да»;
р. бр. болг. шарж, схв. ша̑ржа «шарж», п. szarża «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ша́ржа
«тс.»
шаржува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шарж | білоруська |
| шарж | болгарська |
| сarricare | народнолатинська |
| carrus «віз, підво-да» | народнолатинська |
| szarża «тс.» | польська |
| шарж | російська |
| ша̑ржа «шарж» | сербохорватська |
| charge «шарж; вантаж; тягар; доручення» | французька |
| charger «наванта-жувати; доручати; перебільшувати, шаржувати» | французька |
ша́ржа «військовий чин в австрій-ській армії; старшина»
запозичення з французької мови;
фр. charge «посада; вантаж; тягар; доручення; податок»;
р. ша́ржа, шарж (заст.) «посада, чин», п. szarża «чин», ч. šarže «чин; невелика характерна роль», слц. šarža «чин», м. шаржер «магазин для заря-джання (у швидкострільної зброї)», схв. шаржа «тягар; вантаж»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шарж
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шаржер «магазин для заря-джання (у швидкострільної зброї)» | македонська |
| szarża «чин» | польська |
| ша́ржа | російська |
| шарж «посада, чин» (заст.) | російська |
| шаржа «тягар; вантаж» | сербохорватська |
| šarža «чин» | словацька |
| charge «посада; вантаж; тягар; доручення; податок» | французька |
| šarže «чин; невелика характерна роль» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України