ШАРАН — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
шара́н «невеликий короп, Cyprinus carpio L.» (іхт.)
очевидно, випадковою є співзвучність з шор. šaraγan «харіус, Thymallus» (Рад-лов IV 951, 954);
менш переконливі інші спроби пояснення слова: пов’язанням з прус. sarote «короп» (Machek ZfSlPh 19, 65) або зближенням з лит. žarúotas «виблискуючий» (Trautmann у Фасмера IV 408), витлумаченням як похідного від др. ша́рити «фарбувати» (отже, «строкатий») (Преобр. II, вып. последний 88);
булг. *šaran відповідає тур. sazan «короп», тат. сазан «сазан»;
на запозичення саме з булгарської, а не чуваської (пор. Фасмер IV 407; Горяев 418), вказує і географія поширення слова в слов’янських мовах, зокрема в болгарській і сербсько-хорватській;
судячи з наявності -р-(-r-) замість -з- (-z-) в інших тюркських мовах, запозичення з булгарської, близькоспорідненої з чуваською, де відповідне слово не збереглося;
р. [шара́н] «молодий короп, сазан», п. szaran «молодий короп», болг. шара́н «короп», схв. ша̀ран «короп; сазан»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шара́н «короп» | болгарська |
*šaran | булгарська |
ша́рити «фарбувати» (отже, «строкатий») | давньоруська |
žarúotas «виблискуючий» | литовська |
szaran «молодий короп» | польська |
sarote «короп» | прусська |
шара́н «молодий короп, сазан» | російська |
ша̀ран «короп; сазан» | сербохорватська |
сазан «сазан» | татарська |
sazan «короп» | турецька |
šaraγan «харіус, Thymallus» | шорська |
шара́н «дрібні уламки криги на ріці» (зб.)
в основі слова могло лежати початкове *шара́ш, пізніше видозмінене під впливом слів типу тума́н, бура́н і под;
очевидно, звуконаслідувальне утворення на позначення шурхотіння частинок льоду;
р. [шара́шь, шаро́шь, шеро́шь, шарш] «перший лід на ріці; шуга (перед утворенням криги)»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шара́шь | російська |
шаро́шь | російська |
шеро́шь | російська |
шарш «перший лід на ріці; шуга (перед утворенням криги)» | російська |
саза́н «короп, Cyprinus carpio L.» (іхт.)
запозичення з тюркських мов;
тур. sazan, каз. узб. сазан «тс.» виводиться від saz «мул, болото» і вважається спорідненим з чув. шаран, теж запозиченим у східнослов’янські мови;
р. бр. болг. діал. саза́н;
Фонетичні та словотвірні варіанти
саза́нь
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
саза́н | білоруська |
саза́н | болгарська |
сазан «тс.»«мул, болото» | казахська |
saz «тс.»«мул, болото» | казахська |
саза́н | російська |
sazan | турецька |
saz «тс.»«мул, болото» | узбецька |
сазан | узбецька |
сазан | узбецька |
шаран | чуваська |
саза́н | ? |
се́ре́н «замерзлий твердий сніг Г; іній Нед; ожеледиця Нед; пливуча крига Нед»
очевидно, в якийсь спосіб пов’язане зі стсл. слана «іній», болг. схв. сла́на «тс.», лит. šalná «тс.», šálti «мерзнути», šáltas «холодний», лтс. salts «тс.»;
споріднене з вірм. sаṙn «лід», дісл. hiarn «замерзла маса снігу», а також лит. šarmá «іній», лтс. sar̂mа, sеr̂mа «тс.»;
псл. *sernъ, первісно «світло-сірий», пор. др. серенъ «білий» (про коня), р.-цсл. срѣнъ «тс.»;
р. [се́рён] «замерзлий після відлиги шар снігу», [серена́, се́рень] «тс.», бр. [шаро́н, сярён], др. серенъ «тс.», п. szron «іній», ст. śrzon, śron «тс.», ч. [stříň] «перший тонкий лід на воді», с.р. [stríní] «лід на гілках», слц. srieň «іній», слн. srén «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
серенів
«гололід»
се́рень
«тс.»
сери́н
«замерзлий після відлиги сніг»
сире́нь
«твердий сніг»
сири́н
«обледеніла кірка на поверхні снігу; наст»
сіри́н
шара́н
шари́н
шерен
«примерзла вода на річці; крига»
ше́ржень
«іній»
шири́н
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шаро́н | білоруська |
сярён | білоруська |
сла́на «тс.» | болгарська |
sаṙn «лід» | вірменська |
hiarn «замерзла маса снігу» | давньоісландська |
серенъ «білий» (про коня) | давньоруська |
серенъ «тс.» | давньоруська |
salts «тс.» | латиська |
sar̂mа | латиська |
sеr̂mа «тс.» | латиська |
šalnà «тс.» | литовська |
šálti «мерзнути» | литовська |
šáltas «холодний» | литовська |
šarmà «іній» | литовська |
szron «іній» | польська |
śrzon «тс.» | польська |
śron «тс.» | польська |
*sernъ | праслов’янська |
се́рён «замерзлий після відлиги шар снігу» | російська |
серена́ | російська |
се́рень «тс.» | російська |
срѣнъ «тс.» | русько-церковнослов’янська |
сла́на «тс.» | сербохорватська |
srieň «іній» | словацька |
srén «тс.» | словенська |
слана «іній» | старослов’янська |
stříň «перший тонкий лід на воді» | чеська |
stríní «лід на гілках» | чеська |
сарана́ «Locusta L.» (ент.)
запозичення з тюркських мов;
тат. саранча «сарана», кипч. sarynčka «тс.» є похідними від тюрк. sary(γ) «жовтий»;
р. саранча́, [сарана́], бр. саранча́, п. szarańcza, ч. saranče, слц. saranča;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сарано́вий
саранча
(XVI ст.)
саранча́
сараня́чий
сереньча
шарана́
шаранча́
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
саранча́ | білоруська |
sarynčka «тс.» | кипчацька |
szarańcza | польська |
саранча́ | російська |
сарана́ | російська |
saranča | словацька |
саранча «сарана» | татарська |
sary(γ) «жовтий» | тюркські |
saranče | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України