ШАРАГА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичене (через польське посередництво) з німецької мови;

н. Schragen «козла; станок; катафалк» пов’язане із свн. снн. schrage «дерев’яна підставка під стіл з перехрещених дощок» (з пгерм. *skrag- «бути косим», пор. нвн. schräg «косий»);

наявність вставного -а- між двома початковими приголосними слова в частині слов’янських мов свідчить про посередництво угорської, пор. уг. saraglya (saroglуa) «зад воза (з перехресних дощок); ноші» (Brückner 540; Machek ESJČ 622; MNTESz III 495–496);

п. szaragi, ст. šzrаgi «тс.», ч. (розм.) šrák «козла для пиляння дров; підставка, вішалка», слц. šragle «ноші для цегли або каміння», [šaragl’a] (звичайно у мн.) [šaragle, šalagre] «підвісна частина у вигляді драбинки в задній або передній частині воза, де міститься корм для запряжених коней», схв. ша̀раге, ша̀рагље «драбинки на драбинчастому возі для возіння сіна»;