ШАНЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ша́нець «земляне укріплення у вигляді рову з насипом» (військ.)
запозичене (через польське посередництво) з німецької мови;
н. Schanze «окоп, шанець, укріплення; корзина із землею» (‹ пізньосвн. schanze «в’язка хмизу; фашина; шанець») запозичене з італійської;
іт. scanso «оборона; захист (мн. scansi)» пов’язується з фр. ст. cheance «кидок при грі в кості» (фр. суч. chance «удача, шанс»);
р. бр. болг. м. ша́нец, п. szaniec, (рідк.) szańc, ч. šancе, схв. ша̏нац;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шанц
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ша́нец | білоруська |
| ша́нец | болгарська |
| scanso «оборона; захист (мн. scansi)» | італійська |
| ша́нец | македонська |
| Schanze «окоп, шанець, укріплення; корзина із землею» (‹ пізньосвн. schanze «в’язка хмизу; фашина; шанець») | німецька |
| szaniec (рідк.) | польська |
| szańc (рідк.) | польська |
| ша́нец | російська |
| ша̏нац | сербохорватська |
| cheance «кидок при грі в кості» (фр. суч. chance «удача, шанс»)(ст.) | французька |
| šancе | чеська |
| schanze «в’язка хмизу; фашина; шанець» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України