ШАНТАЖУ — ЕТИМОЛОГІЯ

шанта́ж «залякування погрозою викрити або розголосити з певною метою факти, відомості, які можуть скомпрометувати, зганьбити когось»

запозичення з французької мови;
фр. chantage «вимагання», початково (букв.) «співання», утворене за допомогою суфікса -age від chanter «співати»;
виникло шляхом переносного вживання експресивного арготичного виразу faire chanter quelqu’un, (букв.) «змусити когось співати»;
р. бр. болг. шанта́ж, п. szantaż, схв. шантажа;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шантажи́ст
шанта́жний
шантажува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шанта́ж білоруська
шанта́ж болгарська
szantaż польська
шанта́ж російська
шантажа сербохорватська
chantage «вимагання» французька
chanter «співати» французька
chanter quelqu'un французька
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України