ШАНТАЖУ — ЕТИМОЛОГІЯ
шанта́ж «залякування погрозою викрити або розголосити з певною метою факти, відомості, які можуть скомпрометувати, зганьбити когось»
запозичення з французької мови;
фр. chantage «вимагання», початково (букв.) «співання», утворене за допомогою суфікса -age від chanter «співати»;
виникло шляхом переносного вживання експресивного арготичного виразу faire chanter quelqu’un, (букв.) «змусити когось співати»;
р. бр. болг. шанта́ж, п. szantaż, схв. шантажа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шантажи́ст
шанта́жний
шантажува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шанта́ж | білоруська |
| шанта́ж | болгарська |
| szantaż | польська |
| шанта́ж | російська |
| шантажа | сербохорватська |
| chantage «вимагання» | французька |
| chanter «співати» | французька |
| chanter quelqu'un | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України