ШАНС — ЕТИМОЛОГІЯ
шанс «умова, що забезпечує удачу, успіх»
запозичення з французької мови;
фр. chance «щасливий випадок, можливість, шанс» (ст. cheance «(щасливий) кидок при грі в кості; ставка гравця в кості, картяра») походить від слат. cadentia «гральні кості», утвореного від cadеre «падати»;
до розвитку значення пор. укр. ви́падок, р. вы́пасть на долю;
р. болг. шанс, бр. шанц, п. szansa, ч. šance, слц. šanca, вл. šansa, м. шанса, схв. ша̏нса, слн. (розм.) šánsa;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шанц | білоруська |
| шанс | болгарська |
| šansa | верхньолужицька |
| шанса | македонська |
| szansa | польська |
| вы́пасть на долю | російська |
| шанс | російська |
| ша̏нса | сербохорватська |
| cadentia «гральні кості» | середньолатинська |
| cadеre «падати» | середньолатинська |
| šanca | словацька |
| šánsa (розм.) | словенська |
| ви́падок | українська |
| chance «щасливий випадок, можливість, шанс» (ст. cheance «(щасливий) | французька |
| šance | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України