ШАМОТНІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
шам (вигук на позначення човгання, тертя, невиразного мовлення, швидких і легких рухів із супровідним шумом)
звуконаслідувальне утворення;
припущення про зв’язок з р. хам (виг.) «про жадібне поїдання», укр. хамели́ти «насилу жувати» (Ильинский ИОРЯС 20/4, 174) сумнівне;
р. ша́мать (розм.) «їсти», ша́мкать «говорити невиразно», бр. [шам] «тихий шурхіт», [ша́маць] «викликати шурхіт», шамаце́ць «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ть
«шелестіти; торохтіти»
ша́мати
«шарудіти, шелестіти»
ша́мкати
«говорити невиразно; (рідк.) шарудіти, шелестіти»
(розм.)
шамки́й
шамоті́ти
«шелестіти»
шамотня́
«шелест, шурхіт; метушня»
шамотня́ва
«тс.»
шамті́ти
шамша́
«той, хто шамкає у розмові»
шамша́вий
«шумний, шарудливий, шелестливий»
шамше́нко
«син шамші»
шамши́ти
«шамотіти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шам «тихий шурхіт» | білоруська |
| ша́маць «викликати шурхіт» | білоруська |
| шамаце́ць «тс.» | білоруська |
| хам «про жадібне поїдання» (виг.) | російська |
| ша́мать «їсти» (розм.) | російська |
| ша́мкать «говорити невиразно» | російська |
| хамели́ти «насилу жувати» | українська |
шамо́т «випалена при високій температурі вогнетривка глиниста порода; цегла, плитка з цього матеріалу або з домішкою його»
запозичення з французької мови;
фр. chamotte походить від chame «морський жолудь» (назва дана за подібністю форм виливниць з цим черепашкоподібним молюском), запозиченого через латинське посередництво (лат. chama) з грецької мови;
гр. χήμη «серцевик (молюск)» споріднене з днорв. gómr, góme, двн. guomo «(бот.) язичок», лит. gomurỹs «піднебіння», лтс. gamurs «гортань», а також з гр. χάος «первісний, безформений стан світу»;
р. бр. шамо́т, болг. схв. шамот, п. szamot(k)a, ч. слц. šamot, вл. šamota;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шамо́тний
шамо́товий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шамо́т | білоруська |
| шамот | болгарська |
| šamota | верхньолужицька |
| χήμη «серцевик (молюск)» | грецька |
| χάος «первісний, безформений стан світу» | грецька |
| guomo «(бот.) язичок» | давньоверхньонімецька |
| gamurs «гортань» | латиська |
| gomurỹs «піднебіння» | литовська |
| szamot(k)a | польська |
| шамо́т | російська |
| шамот | сербохорватська |
| šamot | словацька |
| chamotte «морський жолудь» (назва дана за подібністю форм виливниць з цим черепашкоподібним молюском) | французька |
| chame | французька |
| šamot | чеська |
| gómr | ? |
| góme | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України