ШАЛІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

шалі́ти «ставати надмірно збудженим від якогось сильного почуття; виявлятися бурхливо (про явища природи); бути в нестримному русі»

спроба пов’язати з гр. χᾰλάω «розпускаю, даю волю», χαλίφρων «легковажний, безрозсудний», вірм. xał «гра» (Ильинский ИОРЯС 20/4, 155; Petersson AfSlPh 35, 167; Lewy ZfSlPh 1, 416) викликає сумнів;
лит. šė˜las «буйство», šėliýti «біснуватися», pašė˜lėlis «безумний», що іноді наводяться для порівняння (Преобр. II, вып. последний 86; Младенов 691; Mikl. EW 337), запозичені зі слов’янських мов;
припущення про спорідненість псл. šaliti з гр. ϰηλέω «зачаровую, приборкую» як рефлексом іє. *kēleiti з первісним значенням «одурманювати, зачаровувати» (Machek ESJČ 601, Slavia 16, 184; Holub–Kop. 366–367) потребує переконливішого обґрунтування;
псл. šаliti;
походить від раннього псл. *хēliti, пов’язаного чергуванням з *хōl-;
р. шале́ть «чманіти, дуріти», шали́ть «пустувати, жирувати», бр. шале́ць «чманіти, дуріти», п. szaleć «божеволіти, шаленіти», szalić «дратувати, туманити, дурити», ч. šáliti «обманювати», слц. šialit’ «тс.», болг. ша́ла «жвавість, пустотливість», м. шалави «є пустотливим, жвавим; шаленіє», схв. ша́ла «жарт», слн. šáliti se «жартувати», цсл. шалєнъ «шалений»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

оша́лений
ошалі́лий
ошелені́ти
шал (розм.)
шале́ний
шалени́стий
шалені́ти
шале́нство
шаленяк «шаленець»
шали́тися «бути шаленим, розлютованим»
шаль
шальни́к «божевільна людина»
шальово́ «шалено» (присл.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шале́ць «чманіти, дуріти» білоруська
ша́ла «жвавість, пустотливість» болгарська
xał «гра» вірменська
χᾰλάω «розпускаю, даю волю» грецька
χαλίφρων «легковажний, безрозсудний» грецька
ϰηλέω «зачаровую, приборкую» грецька
*kēleiti «одурманювати, зачаровувати» індоєвропейська
šė˜las «буйство» литовська
šėliýti «біснуватися» литовська
pašė˜lėlis «безумний» литовська
шалави «є пустотливим, жвавим; шаленіє» македонська
szaleć «божеволіти, шаленіти»«дратувати, туманити, дурити» польська
szalić «божеволіти, шаленіти»«дратувати, туманити, дурити» польська
šaliti праслов’янська
šаliti праслов’янська
*хēliti праслов’янська
*хōl- праслов’янська
шале́ть «чманіти, дуріти» російська
шали́ть «пустувати, жирувати» російська
ша́ла «жарт» сербохорватська
šialit' «тс.» словацька
šáliti se «жартувати» словенська
шалєнъ «шалений» церковнослов’янська
šáliti «обманювати» чеська

наха́лом «насильно, силою, силоміць»

помилковим є пов’язання (Iljinskij AfSlPh 29, 167) з хвала́;
р. [наха́лом] «нахабно, силою, нахабством» є прислівниковим утворенням від іменника наха́л, пов’язаного з хо́лить «пестити», укр. [холи́ти] «чистити», холу́й, шалі́ти (з чергуванням звуків), болг. оха́лен «той, що живе в достатках; заможний», охо́лен «тс.», схв. òхол «зарозумілий, гордовитий, чванливий, нахабний», слн. ohól «зарозумілий, гордовитий, чванливий»;
запозичення з російської мови;
болг. наха́л «нахаба, нахабник»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
оха́лен «той, що живе в достатках; заможний» болгарська
наха́л «нахаба, нахабник» болгарська
наха́лом «нахабно, силою, нахабством» російська
òхол «зарозумілий, гордовитий, чванливий, нахабний» сербохорватська
ohól «зарозумілий, гордовитий, чванливий» словенська
холи́ти «чистити» українська
хвала ?
наха́л ?
хо́лить «пестити» ?
холу́й ?
шалі́ти (з чергуванням звуків) ?
охо́лен «тс.» ?

шала́ва «роззява, повільна, забарлива людина»

експресивне утворення, похідне від псл. šalъ(jь) «шалений» (пор. р. ша́лый «очманілий, навіжений, шалений»), пов’язаного з укр. шал «несамовитість; гнів, лють», шалі́ти «бурхливо виявляти почуття»;
р. [шала́ва] «негідник; волоцюга; очманілий; несамовитий; дурний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шала́вистий «повільний, забарливий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
šalъ(jь) «шалений» (пор. р. ша́лый «очманілий, навіжений, шалений») праслов’янська
ша́лый «очманілий, навіжений, шалений» російська
шала́ва «негідник; волоцюга; очманілий; несамовитий; дурний» російська
шал «несамовитість; гнів, лють» українська
шалі́ти «бурхливо виявляти почуття» українська

шалда́ «базіка, пустомолот; нісенітниця»

експресивне утворення, сформоване за допомогою суфікса -д(а) від шалі́ти (див.);
бр. [шалды́га] «бродяга, який вештається без діла»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шалді́ти «молоти, верзти»
шалдува́ти «дурити, хитрувати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шалды́га «бродяга, який вештається без діла» білоруська
шалі́ти ?

шалина́ «хаща; (бот.) очерет загальний, Phragmites communis L. ВеНЗн; (бот.) рогіз ([шашина]), Typha L. ВеНЗн; (бот.) рогіз вузьколистий, Typha angustifolia L. Mak»

можливо, пов’язане з ботанічною назвою [шашина];
менш імовірна спорідненість із шалі́ти (хаща – місце, де легко заблукати);
не зовсім ясне;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шашина ?
шалі́ти (хаща -- місце, де легко заблукати) ?

шаллі́вий «веселий, жвавий, пустотливий»

нерегулярне експресивне утворення, пов’язане з шалі́ти;
р. [шалли́вый] «пустотливий», шаловли́вый, бр. [шаллівы] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шалівли́вий «пустун Пі; жвавий, пустотливий, легковажний»
шалісли́вий «тс.»
шаловли́вий «веселий, забавний, жвавий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шаллівы «тс.» білоруська
шалли́вый «пустотливий» російська
шаловли́вый російська
шалі́ти ?

шеле́ць «пажитниця п’янка, Lolium temulentum L.» (бот.)

очевидно, первісне *шале́ць, пов’язане з шал, шалі́ти;
назва рослини пояснюється її отруйністю, що викликає іноді запаморочення, корчі, непритомність;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ше-лене́ць «тс.» (бот.)
шелій «тс.» (бот.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*шале́ць ?
шал ?
шалі́ти ?

шалі́й «цикута отруйна (віха, [блекіт]), Cicuta virosa L. Маk, Нед; переступень дводомний ([матиця]), Bryonia dioica L. (Claviceps purpurea / Sclerotium) Маk; дурійка (пожитниця п’янка), [дурець], Lolium temulentum L. Маk» (бот.)

утворення, похідні від шалі́ти, що пов’язано з отруйними властивостями рослин, пор. синонімічні назви: дурі́йка, дуре́ць і т. ін;
р. [шале́й] «дурман звичайний, Datura stramonium L.», п. szalej «цикута отруйна (віха), Cicuta virosa L.; (рідк.) блекота чорна, Hyoscyamus niger L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шаленець «дурійка, Lolium temulentum L. Маk; переступень дводомний, Bryonia diоica L.»
шаленець
шалени́ця
шалійка
шалі́тра
шалія́нка
ша́лька «дурійка, Lolium temulentum L.»
шелець
шелій
Етимологічні відповідники

Слово Мова
szalej «цикута отруйна (віха), Cicuta virosa L.; (рідк.) блекота чорна, Hyoscyamus niger L.» польська
шале́й «дурман звичайний, Datura stramonium L.» російська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України