ШАЛІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

спроба пов’язати з гр. χᾰλάω «розпускаю, даю волю», χαλίφρων «легковажний, безрозсудний», вірм. xał «гра» (Ильинский ИОРЯС 20/4, 155; Petersson AfSlPh 35, 167; Lewy ZfSlPh 1, 416) викликає сумнів;

лит. šė˜las «буйство», šėliýti «біснуватися», pašė˜lėlis «безумний», що іноді наводяться для порівняння (Преобр. II, вып. последний 86; Младенов 691; Mikl. EW 337), запозичені зі слов’янських мов;

припущення про спорідненість псл. šaliti з гр. ϰηλέω «зачаровую, приборкую» як рефлексом іє. *kēleiti з первісним значенням «одурманювати, зачаровувати» (Machek ESJČ 601, Slavia 16, 184; Holub–Kop. 366–367) потребує переконливішого обґрунтування;

псл. šаliti;

походить від раннього псл. *хēliti, пов’язаного чергуванням з *хōl-;

р. шале́ть «чманіти, дуріти», шали́ть «пустувати, жирувати», бр. шале́ць «чманіти, дуріти», п. szaleć «божеволіти, шаленіти», szalić «дратувати, туманити, дурити», ч. šáliti «обманювати», слц. šialit’ «тс.», болг. ша́ла «жвавість, пустотливість», м. шалави «є пустотливим, жвавим; шаленіє», схв. ша́ла «жарт», слн. šáliti se «жартувати», цсл. шалєнъ «шалений»;

помилковим є пов’язання (Iljinskij AfSlPh 29, 167) з хвала́;

р. [наха́лом] «нахабно, силою, нахабством» є прислівниковим утворенням від іменника наха́л, пов’язаного з хо́лить «пестити», укр. [холи́ти] «чистити», холу́й, шалі́ти (з чергуванням звуків), болг. оха́лен «той, що живе в достатках; заможний», охо́лен «тс.», схв. òхол «зарозумілий, гордовитий, чванливий, нахабний», слн. ohól «зарозумілий, гордовитий, чванливий»;

запозичення з російської мови;

болг. наха́л «нахаба, нахабник»;

експресивне утворення, похідне від псл. šalъ(jь) «шалений» (пор. р. ша́лый «очманілий, навіжений, шалений»), пов’язаного з укр. шал «несамовитість; гнів, лють», шалі́ти «бурхливо виявляти почуття»;

р. [шала́ва] «негідник; волоцюга; очманілий; несамовитий; дурний»;

експресивне утворення, сформоване за допомогою суфікса -д(а) від шалі́ти (див.);

бр. [шалды́га] «бродяга, який вештається без діла»;

можливо, пов’язане з ботанічною назвою [шашина];

менш імовірна спорідненість із шалі́ти (хаща – місце, де легко заблукати);

не зовсім ясне;

нерегулярне експресивне утворення, пов’язане з шалі́ти;

р. [шалли́вый] «пустотливий», шаловли́вый, бр. [шаллівы] «тс.»;

очевидно, первісне *шале́ць, пов’язане з шал, шалі́ти;

назва рослини пояснюється її отруйністю, що викликає іноді запаморочення, корчі, непритомність;

утворення, похідні від шалі́ти, що пов’язано з отруйними властивостями рослин, пор. синонімічні назви: дурі́йка, дуре́ць і т. ін;

р. [шале́й] «дурман звичайний, Datura stramonium L.», п. szalej «цикута отруйна (віха), Cicuta virosa L.; (рідк.) блекота чорна, Hyoscyamus niger L.»;