ШАЛОТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
шало́т «(у словосполученні цибу́ля шало́т), Allium asсalonicum L.»
запозичене з французької мови через посередництво російської і польської;
фр. échalote «шалот; шарлотка» успадковане (зі зміною суфіксальної частини) від фр. ст. escalone, eschalogne, яке через посередництво нар.-лат. *scalonia продовжує лат. ascalonia (caepa) «аскалонійська (цибуля)», де лат. аscalonia є похідним від латинської назви міста Ascalon (гебр. ‘Ašqelon) «Аскалон» у південно-західній частині Ізраїлю;
зближення з назвою страви шарло́тка викликало майже в усіх слов’янських мовах появу паралельної форми зі вторинним -р- (типу укр. шарло́тка);
р. (лук) шало́т «шалот; шарлотка», шарло́т «сорт часнику», п. szalotka, заст. szarlotka, ч. šarlotka, šalotka «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шарлота
«тс.»
шарлотка
(Флора УРСР ІІІ 116)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| аscalonia «Аскалон» (гебр. ‘Ašqelon) | латинська |
| ascalonia (caepa) «аскалонійська (цибуля)» | латинська |
| *scalonia | народнолатинська |
| szalotka | польська |
| szarlotka (заст.) | польська |
| шало́т «шалот; шарлотка» (лук) | російська |
| шарло́т «сорт часнику» | російська |
| échalote «шалот; шарлотка» (зі зміною суфіксальної частини) | французька |
| escalone (ст.) | французька |
| eschalogne | французька |
| šarlotka «тс.» | чеська |
| šalotka «тс.» | чеська |
| шарло́тка (типу укр. шарло́тка) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України