ШАЛАШАМ — ЕТИМОЛОГІЯ

шала́ш «халупа»

запозичення з угорської мови;
уг. szállás «пристановище; нічліг; бівак» походить від тур. salaş «курінь; ятка (для продажу фруктів)», що має відповідники в аз. šalaš «курінь; намет» і в тат. шалаш;
р. бр. шала́ш «курінь, халабуда», п. szałas, (рідк.) szałasz «тс.», слц. salaš «дерев’яна огорожа, у якій ночують вівці й велика рогата худоба під час літнього перебування на гірських пасовищах, разом із житлом для пастухів», схв. са̏ла̄ш «хутір; ферма», слн. sálaš «халупа, хата; [хлів]»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
šalaš «курінь; намет» азербайджанська
шала́ш «курінь, халабуда» білоруська
szałas «тс.» (рідк.) польська
szałasz «тс.» (рідк.) польська
шала́ш «курінь, халабуда» російська
са̏ла̄ш «хутір; ферма» сербохорватська
salaš «дерев’яна огорожа, у якій ночують вівці й велика рогата худоба під час літнього перебування на гірських пасовищах, разом із житлом для пастухів» словацька
sálaš «халупа, хата; [хлів]» словенська
шалаш татарська
salaş «курінь; ятка (для продажу фруктів)» турецька
szállás «пристановище; нічліг; бівак» угорська

хала́ш «шалаш»

фонетичний варіант слова шала́ш, що з’явився, можливо, під впливом халу́па, халабу́да;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хала́шник «курінь, який роблять у полі або в дворі над погребом»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шала́ш ?
халу́па ?
халабу́да ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України