ШАВЛІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ша́влі́я «рослина з родини губоцвітих, Salvia L., один з підвидів якої (шавлія лікарська, Salvia officinalis L.) застосовується в медицині» (бот.)(розм.)
запозичене через польське посередництво із середньоверхньонімецької мови (з дальшою зміною форми, зокрема метатезою на українському ґрунті);
свн. salveie «шавлія» походить від слат. salvia «тс.», похідного від лат. salvus «здоровий, непошкоджений, цілий», що пов’язане з лат. salūs (-utis) «здоров’я; добро; порятунок»;
свою назву рослина одержала завдяки цілющим властивостям;
р. бр. шалфе́й «шавлія», п. szałwia, [szołwia, sałwija, sołowija], ч. šalvěj, ст. šalvějě, слц. šalvia, м. жалфиja, схв. жа́лфиja, слн. žájbelj «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шавлій
шавлійний
шалвій
шалві́я
шалфей
шалфія
шалхвея
шевлія
шельвія
шолвія
шоловія
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шалфе́й «шавлія» | білоруська |
| salvus «здоровий, непошкоджений, цілий» | латинська |
| salūs «здоров’я; добро; порятунок» (-utis) | латинська |
| жалфиja | македонська |
| szałwia | польська |
| szołwia | польська |
| sałwija | польська |
| sołowija | польська |
| шалфе́й «шавлія» | російська |
| жа́лфиja «тс.» | сербохорватська |
| salveie «шавлія» | середньоверхньнімецька |
| salvia «тс.» | середньолатинська |
| šalvia | словацька |
| žájbelj | словенська |
| šalvěj | чеська |
| šalvějě (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України