ЧІВКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
чі́лка «чулко, головний убір засватаної дівчини: картонний обруч, обвитий стрічками та з пучком стрічок позаду»
суфіксальне утворення від чоло́;
р. чёлка «чубчик; волосся на лобі у коня»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
очілкува́ти
чі́вка
чілце́
«тс.»
чільце
«рід жіночої головної пов’язки»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чёлка «чубчик; волосся на лобі у коня» | російська |
| чоло́ | ? |
чу́мка «чубчик, що спадає на чоло коня»
очевидно, результат фонетичної видозміни попереднього [*чу́вка] «тс.» як діалектного відповідника слову [чі́вка] «чуб, волосся спереду голови» (пор. діалектні відповідники з у замість і: [вун] «він», [вул] «віл», [жу́нка] «жінка» і под.);
[чі́вка, чі́лка] «чуб, волосся спереду» разом з р. чёлка (чолка) «тс.» продовжує попереднє *челъка, похідне від чело́, укр. чо́ло́;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чёлка «тс.» (чолка) | російська |
| чо́ло́ | українська |
| *чу́вка «тс.» | ? |
| чі́вка «чуб, волосся спереду голови» (пор. діалектні відповідники з у замість і: [вун] «він», [вул] «віл», [жу́нка] «жінка» і под.) | ? |
| чі́вка «чуб, волосся спереду» | ? |
| чі́лка «чуб, волосся спереду» | ? |
| *челъка | ? |
| чело́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України