ЧУЧВЕРІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

чу́чва «мала бридка людина; квола істота»

похідне від псл. *čučati «присідати на зігнутих колінах, зіщулившись; сидіти навпочіпки» (пор. ч. čučeti «сидіти навпочіпки; позіхати; витріщатися», [čučet] «сидіти навпочіпки», слц. čučat’ «сидіти тихо, принишкнути», болг. чу́ча «сиджу», [чу́чам] «тс.», м. чучи «сидить навпочіпки; сидить причаївшися», схв. дит. чу̏чит «сісти», ст. čúčati «нахилитися; присісти» (XVI ст.), слн. čúčati «сидіти навпочіпки»), що через праформу *keuk-ē зводиться до іє. *keuk- (з іншим ступенем чергування той самий корінь у псл. *kuk- ‹ іє. *kouk-);
первісним значенням українського слова мало бути «щось зіщулене, скоцюрблене»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

чучве́ра «тс.»
чу́чверіти «хиріти, сохнути; худнути; марніти» (розм.)
чу́черевіти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*keuk- (з іншим ступенем чергування той самий корінь у псл. *kuk- ‹ іє. *kouk-) індоєвропейська
*čučati «присідати на зігнутих колінах, зіщулившись; сидіти навпочіпки» (пор. ч. čučeti «сидіти навпочіпки; позіхати; витріщатися», [čučet] «сидіти навпочіпки», слц. čučat’ «сидіти тихо, принишкнути», болг. чу́ча «сиджу», [чу́чам] «тс.», м. чучи «сидить навпочіпки; сидить причаївшися», схв. дит. чу̏чит «сісти», ст. čúčati «нахилитися; присісти» (XVI ст.) праслов’янська
čúčati «сидіти навпочіпки» словенська
*keuk-ē ?
бути «щось зіщулене, скоцюрблене» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України