ЧУХРАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
чу́хра́ти «обламувати, обрубувати гілля на дереві; очищати від листя, кори; чесати, очищати вовну від домішок, сміття; сильно бити, шмагати когось; бігти, їхати, поспішаючи кудись»
експресивне утворення, що виникло на основі зближення форм čexati (čuxati), укр. чу́хати і *česrati, які постали як експресивні варіанти дієслова česati, укр. чеса́ти;
р. [чухра́ть (хво́рост)] «ламати хмиз», п. czochrać, [czuchrać] «скуйовджувати, розпатлувати волосся; чухати (тварину); чесати, чухрати», ст. czechrać «чесати льон, вовну», ч. čechrati «розпушувати (землю); куйовдити (волосся)», слц. čechrat’, čuchrat’ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
прочухра́н
«прочухан»
чі́хра́тий
«кошлатий»
чіхра́тися
«чухатися, [скуйовджувати, розтріпувати волосся]»
чурха́ти
«чухрати; скуйовджувати, розтріпувати волосся»
чу́хра
«гілля, зрубане з дерева»
чухра́й
«кличка хортів»
чухра́лка
«прилад для чесання вовни»
чухра́н
«машина, що розчісує вовну на суконній фабриці»
чухрать
«чухати»
чухрі́й
«вошивець; [шибеник]»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| czochrać | польська |
| чухра́ть «ламати хмиз» (хво́рост)] | російська |
| čechrat' «тс.» | словацька |
| čuchrat' «тс.» | словацька |
| чу́хати | українська |
| чеса́ти | українська |
| czuchrać «скуйовджувати, розпатлувати волосся; чухати (тварину); чесати, чухрати» | українська |
| čechrati «розпушувати (землю); куйовдити (волосся)» | чеська |
| czechrać «чесати льон, вовну» | ? |
черса́ти «шкребти, терти; кинутися, шаснути»
експресивне утворення від чеса́ти;
(можливо, первісна форма *česrati, пор. схв. čèsrati «чесати, чухати», [cesrȁt] «чесати вовну, волокно», слн. česráti «тс.»);
припускається спорідненість з низкою слов’янських відповідників, де відбулася експресивна заміна s › x: укр. чухра́ти «обрубати гілки на дереві, зривати одним рухом руки листя на дереві; розбивати вовну, очищуючи від сміття; бити; бігти; (про вогонь пожежі) швидко рухатися, охоплюючи», р. [чухра́ть] «обривати віти; бігти», п. ст. czechrać «чесати льон, вовну», czochrać «рвати; плутати; куйовдити, кошлати», ч. čechrati «тріпати, пушити, куйовдити», слц. čechrat’ «тс.», čochrat’ «тріпати, куйовдити», čochrat’ sa «плентатися»;
не виключений також зв’язок із псл. *čersti, пор. др. р.-цсл. чьрсти «проводити борозну», *čerslati «обдирати кору з дерева»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чьрсти «проводити борозну» | давньоруська |
| czechrać «чесати льон, вовну» | польська |
| *čersti | праслов’янська |
| чухра́ть «обривати віти; бігти» | російська |
| чьрсти «проводити борозну» | русько-церковнослов’янська |
| čechrat' «тс.» | словацька |
| чухра́ти «обрубати гілки на дереві, зривати одним рухом руки листя на дереві; розбивати вовну, очищуючи від сміття; бити; бігти; (про вогонь пожежі) швидко рухатися, охоплюючи» | українська |
| čechrati «тріпати, пушити, куйовдити» | чеська |
| чеса́ти | ? |
| czechrać «чесати льон, вовну» | ? |
| czochrać «рвати; плутати; куйовдити, кошлати» | ? |
| čochrat' «тріпати, куйовдити» | ? |
| sa «плентатися» | ? |
| чьрсти «проводити борозну» | ? |
| *čerslati «обдирати кору з дерева» | ? |
чехоли́ти «обрізувати, обтинати»
можливо, видозмінене запозичення з польської мови;
п. [сzechlić] «обтинати; чистити (картоплю)» являє собою фонетичний варіант слів сzechrać, czochrać, czuchrać «куйовдити; чесати; чухрати», що мають відповідник в укр. чухра́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сzechlić «обтинати; чистити (картоплю)» | польська |
| чухра́ти | українська |
| czochrać | ? |
| czuchrać «куйовдити; чесати; чухрати» | ? |
чехра «келерія (кипець), Koeleria Pers.» (бот.)
назву утворено на базі дієслів чеса́ти й чухра́ти з огляду на наявність загострених лусок у квіток цієї рослини;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чеса́ти | ? |
| чухра́ти | ? |
чі́мхати «чухрати, обрубувати гілля на дереві; обрубувати одним порухом руки; очищати овечу вовну від сміття; бігти»
очевидно, результат контамінації слів чи́мса́ти і чухра́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обчи́мхати
«обчухрати, обрізати, обламати, очистити (від листя і дрібних гілок); відлупцювати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чи́мса́ти | ? |
| чухра́ти | ? |
чі́храти «терти, дряпати; кучерявити, розтріпувати (волосся)»
експресивний варіант слова чу́хра́ти (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чу́хра́ти | ? |
чу́страти «чухрати»
результат експресивної видозміни форм чи́стрити «чесати (чухрати) вовну» Нед, чі́стрити «чухрати на гребені прядиво, вовну» під впливом чу́хра́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чу́стрити
«бити, сікти; (про дощ) лити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чи́стрити «чесати (чухрати) вовну» | ? |
| чі́стрити «чухрати на гребені прядиво, вовну» | ? |
| чу́хра́ти | ? |
чухи́рчити «підкрадатися; обманювати; лестити»
не зовсім ясне;
можливо, експресивне утворення на основі слів чухра́ти, чи́стрити, чу́хати і под;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чухра́ти | ? |
| чи́стрити | ? |
| чу́хати | ? |
ху́хряти «сортувати, розбирати»
очевидно, експресивне утворення, що виникло в результаті контамінації слів ху́хати й чухра́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ху́хрити
«лускати (насіння)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ху́хати | ? |
| чухра́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України