ЧУХНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
чу́хнути «влучити»
очевидно, пов’язане з чу́хати, що набуло в цій формі переносного значення;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
чу́хати | ? |
чух «гар, чад, сморід»
псл. čuхъ (čuха) «нюх; запах; сморід» пов’язане з čuxati «розпізнавати нюхом; [пахнути (переважно погано); смердіти]», що є експресивним утворенням за допомогою суфіксального розширювача -xati (‹*-s-ati) від čuti, укр. чу́ти (пор. гр. ἀϰούω «чую, слухаю», гот. hausjan «чути»);
р. [чу́ха] «морда (звіра), рийка (свині)», [чу́хать] «розпізнавати нюхом або смаком», п. [czuch] «запах», [czuchać] «видавати добрий або поганий запах», ч. čich «нюх», [čuch] «тс.», [čuchat] «смердіти», слц. čuch «нюх», čuchat’ «нюхати, учувати (запах)», вл. čuch «нюх», čuchać «нюхати», схв. [ćuh] (‹ čuh) «дух, повів», слн. [čûh] «запах; сморід», [čûhati] «учувати; здогадуватися», [čúhati] «дути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чу́хнути
«позбуватися неприємного запаху»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
čuch «нюх»«нюхати» | верхньолужицька |
čuchać «нюх»«нюхати» | верхньолужицька |
czuch «запах» | польська |
čuхъ «нюх; запах; сморід» (čuха) | праслов’янська |
чу́ха «морда (звіра), рийка (свині)» | російська |
ćuh «дух, повів» (‹ čuh) | сербохорватська |
čuch «нюх»«нюхати, учувати (запах)» | словацька |
čuchat' «нюх»«нюхати, учувати (запах)» | словацька |
čûh «запах; сморід» | словенська |
чу́ти (пор. гр. ἀϰούω «чую, слухаю», гот. hausjan «чути») | українська |
чу́хать «розпізнавати нюхом або смаком» | українська |
czuchać «видавати добрий або поганий запах» | українська |
čuch «тс.» | українська |
čuchat «смердіти» | українська |
čûhati «учувати; здогадуватися» | українська |
čúhati «дути» | українська |
čich «нюх» | чеська |
čuxati «розпізнавати нюхом; [пахнути (переважно погано); смердіти]» | ? |
-xati (‹*-s-ati) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України