ЧУХНИ — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, пов’язане з чу́хати, що набуло в цій формі переносного значення;

псл. čuхъ (čuха) «нюх; запах; сморід» пов’язане з čuxati «розпізнавати нюхом; [пахнути (переважно погано); смердіти]», що є експресивним утворенням за допомогою суфіксального розширювача -xati (‹*-s-ati) від čuti, укр. чу́ти (пор. гр. ἀϰούω «чую, слухаю», гот. hausjan «чути»);

р. [чу́ха] «морда (звіра), рийка (свині)», [чу́хать] «розпізнавати нюхом або смаком», п. [czuch] «запах», [czuchać] «видавати добрий або поганий запах», ч. čich «нюх», [čuch] «тс.», [čuchat] «смердіти», слц. čuch «нюх», čuchat’ «нюхати, учувати (запах)», вл. čuch «нюх», čuchać «нюхати», схв. [ćuh] (‹ čuh) «дух, повів», слн. [čûh] «запах; сморід», [čûhati] «учувати; здогадуватися», [čúhati] «дути»;

(перен.) «прийти до нормального стану; одужати; отямитися», прочуха́н «покарання (побоями)», прочу́ха́нка «тс.» СУМ, Нед;

псл. čexati (čuxati/čoxati);

експресивне утворення від česati, укр. чеса́ти з переходом s в х та пізнішою нерегулярною зміною голосних у корені;

р. [чу́хаться] «чухатися; опритомнювати», бр. чу́хаць, чу́хацца, п. заст. czochać się, ч. [čachat] «їхати, іти», слц. [čuchac (dil’e)] «мити, скребти (підлогу)», схв. чѐхати «обривати, обламувати, общипувати», слн. čéhati «гладити, скребти по шкірі (особливо тварину)», čîhati «чистити скреблом», čîhati se «чесатися, тертися»;