ЧУРКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
чур «дзюрчання»
один із варіантів звуконаслідувальних слів (з початковим ч-, дж-, ж-, ц-, дз-, з-) для передачі слухового враження від шуму текучої води (рідини), що виникали незалежно в різних мовах (пор. р. журча́ть «дзюрчати», вірм. dӡur «вода» і под.);
п. [czururú] (дит.) «мочитися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чурити
«плюскотіти, дзюрчати, бити струменем»
чурі́ти
«текти, дзюрчати, бити струменем»
чу́рка́ло
«джерело»
чу́ркати
чуркоті́ти
чу́рок
«невеликий водоспад; місце, де струменем б’є вода»
чю́ри́ти
«тс.»
чюркало
«джерело»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| czururú «мочитися» (дит.) | польська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України