ЧУГАЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з угорської мови;

уг. csuha «одяг, убрання (як правило, з сукна); ряса, кожух; біла груба опанча», найвірогідніше, є безпосереднім запозиченням з перської мови, прониклим до Угорщини ще до її турецького завоювання (пор. перс. čuxa «одяг, витканий із вовни»);

до південнослов’янських мов слово проникло переважно через турецьку мову, пор. тур. c̦uha, заст. c̦oha, c̦oka «сукно»;

вірогідне припущення про запозичення слова у східнослов’янські мови, у тому числі в українську на сході, з турецької;

р. [чу́га] «довгий каптан», ст. чу́га «вузький каптан», бр. чуга́й «рід свитки», п. czuсha, ст. czuha, czuhaj, [czuja] «довге верхнє вбрання, підшите хутром, шуба», ч. čuha «вид верхнього одягу», слц. [čuha] «тс.», болг. заст. чоха́ «сукно», м. чоja «вид фабричного сукна», схв. чо̀ха, чо̀ja «тонке дороге сукно», [čoha] «довгий, подібний до плаща селянський одяг», слн. [čîha] «верхній одяг із сукна»;

утворене від чу́га, чугай, очевидно, спочатку як зменшувальна форма;

р. чу́йка «тс.»;